Загальні положення огляду місця події.
До СОГ в обов'язковому порядку входять слідчий (старший СОГ), співробітник оперативного підрозділу та спеціаліст-криміналіст. Завданням СОГ є виявлення, фіксація, кваліфіковане вилучення та пакування слідів кримінального правопорушення, речових доказів, встановлення свідків та потерпілих, з'ясування обставин кримінального правопорушення, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх дослідження та встановлення осіб, причетних до його вчинення.
Після прибуття на місце події члени СОГ та інші задіяні працівники органу внутрішніх справ, а також відповідні співробітники оперативного підрозділу, дільничний інспектор міліції, з'ясовують обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлюють свідків, прикмети осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та ймовірні шляхи їх відходу. У разі необхідності вживають заходів для переслідування транспортних засобів, якими заволоділи особи, що вчинили кримінальне правопорушення, або тих, що використовувалися при його вчиненні. Беруть участь у розшуку та затриманні осіб, які підозрюються в учиненні цих кримінальних правопорушень.
Слідчий:
1. Керує діями членів СОГ та несе персональну відповідальність за якість проведення огляду місця події.
2. Разом з членами групи, залученими спеціалістами, запрошеними потерпілим, свідками та іншими учасниками кримінального провадження проводить огляд місця події, у ході якого в установленому КПК України ( N 4651-VI) порядку фіксує відомості щодо обставин учинення кримінального правопорушення, вилучає речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, та речі, вилучені з обігу, у тому числі матеріальні об'єкти, придатні для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню. Забезпечує їх належне зберігання для подальшого направлення для проведення експертного дослідження. Має право заборонити будь-якій особі залишати місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.
3. За наявності підстав інформує оперативного чергового про залучення додаткових сил і засобів для документування всіх обставин учиненого кримінального правопорушення.
4. При необхідності допитує про обставини вчиненого кримінального правопорушення заявника, потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження. Надає письмові доручення співробітникам оперативних підрозділів та дільничним інспекторам міліції про проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні. Здійснює інші повноваження, передбачені КПК України ( N 4651-VI).
Співробітник оперативного підрозділу:
1. Здійснює поквартирний чи подвірний обхід з метою виявлення свідків учиненого кримінального правопорушення, збирання відомостей, що можуть бути використані як докази. 2. Установлює час, місце і обставини вчинення кримінального правопорушення; кількість причетних до його вчинення осіб, їх прикмети; наявність у них зброї, транспортних засобів, слідів на одязі чи тілі, які могли залишитися через опір потерпілих або при подоланні перешкод; індивідуальні ознаки викрадених речей; напрямок, в якому вони зникли, інші відомості, необхідні для встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення. Використовує наявні джерела оперативної інформації з метою розкриття кримінального правопорушення 2
3. Негайно інформує слідчого про одержані дані щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та причетних до нього осіб для їх подальшої фіксації шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.
4. Виконує письмові доручення слідчого про проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Під час їх виконання користується повноваженнями слідчого.
Спеціаліст-криміналіст:
1. Надає консультації слідчому з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
2. З використанням спеціальних знань та навичок, науково-технічних засобів і спеціального обладнання проводить вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складає плани і схеми, виготовляє графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей.
3. Виявляє, фіксує, здійснює вилучення та пакування матеріальних об'єктів, які несуть на собі слідову інформацію вчиненого правопорушення.
4. Проводить експрес-аналіз за зовнішніми характеристиками вилучених об'єктів (без надання письмового висновку), звертає увагу слідчого на фактичні дані, що мають значення для розслідування обставин кримінального правопорушення.
5. Несе персональну відповідальність за якісну фіксацію всієї слідової інформації, повноту відображених даних у протоколі огляду та схемі (плані) до нього.
Дільничний інспектор:
1. До прибуття СОГ забезпечує охорону місця події, збереження слідів учиненого кримінального правопорушення та в разі необхідності організовує надання невідкладної медичної допомоги потерпілим особам.
2. З'ясовує обставини вчиненого кримінального правопорушення, установлює свідків, очевидців події, прикмети правопорушників, збирає інші відомості, що можуть бути використані як докази.
3. Негайно інформує слідчого про одержані дані щодо обставин учинення кримінального правопорушення та причетних до нього осіб для їх подальшої фіксації шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.
Кінолог:
1. Забезпечує застосування службово-розшукової собаки для розшуку та затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, виявлення втрачених нею речей, предметів чи залишених слідів.
2. Бере участь у блокуванні місця вчинення кримінального правопорушення, його огляді, виявленні, фіксації, вилученні і зберіганні предметів і слідів, які можуть бути використані для розшуку особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, із застосуванням службово-розшукової собаки.
3. При відсутності можливостей застосування службово-розшукової собаки або втрати нею сліду діє за вказівкою керівника СОГ".
У разі вчинення особливо тяжких злочинів, а також кримінальних правопорушень, які викликають значний суспільний резонанс, огляд місця події проводиться за участю начальників територіального органу внутрішніх справ та слідчого підрозділу. На початковому етапі розслідування, так і на подальших етапах розслідування в процесуальних документах кримінального провадження, що розслідується, дія на місці, де були виявлені ознаки злочину, яка переслідує мету пошуку, знаходження, виявлення, попереднього дослідження різних об'єктів і віднесення їх до речових доказів завжди носить назву "огляд місця події".
Суттєвою ознакою поняття огляду місця події на думку переважної більшості вчених-криміналістів є безпосереднє сприйняття його обстановки і об'єктів, які на ній слідчий знаходить або виявляє.
Виходячи із змісту поняття огляду місця події його завданнями є:
- а) вивчення і фіксація обстановки місця події з метою вияснення характеру і механізму злочину;
-
- б) знаходження і вилучення слідів злочину, які як на етапі слідчого огляду, так і на подальших етапах розслідування можуть бути визнані речовими доказами по справі, що розслідується;
-
- в) виявлення ознак, які характеризують осіб, що приймали участь в скоєнні злочину (їх кількість; приблизний вік і стать; фізичні дані; наявність у них визначених звичок, навиків, психічних відхилень, а також проінформованності про життєві звичаї, розпорядок роботи потерпілого);
-
- г) фіксація особливостей, притаманних потерпілому та іншим об'єктам замаху;
-
- д) встановлення обставин, які відображають об'єктивну сторону злочину: час і спосіб його скоєння; дії злочинця на місці злочину; наслідки злочину; наявність причинного зв'язку між діями злочинця і наслідками, що настали;
-
- є) виявлення ознак, які вказують на мотиви і мету скоєння злочину;
-
- є) виявлення обставин, які сприяли скоєнню злочину.
-
- ж) з метою успішного розслідування і розкриття злочинів оперативне прийняття слідчим, підчас проведення огляду місця події, рішення щодо вказівок у відношенні проведення відповідних заходів пошуку і встановлення об'єктів злочину і злочинців "по гарячим слідам".
Перелічені завдання огляду місця події можна об'єднати в три основні групи.
Перша група завдань огляду місця події вказує на необхідність вивчення обстановки, щоб вияснити обставини події, що розслідується: як вона проходила, в яких умовах, в якій послідовності, за допомогою яких знарядь, для чого тощо. Слідчому за допомогою результатів вивченої обстановки необхідно у думці уявити собі картину протиправної події, її механізм, щоб найкращим чином зрозуміти її характер, прояснити істину, особливо уявити собі, передбачити, хто скоїв злочин.
Друга група завдань огляду місця події орієнтує слідчого на необхідність проведення пошуку, знаходження чи виявлення на місці події фактів - різних слідів: ніг, рук, зубів людини; знарядь злому; транспортних засобів; плям крові та інших речовин, а також на знаходження різних предметів, які мали відношення до скоєного злочину: знарядь злочину; куль, гільз; частин предметів, що відірвалися чи відломатися; одягу чи взуття; забутих чи загублених дрібних речей тощо. Зазначені сліди і предмети мають велике значення для вияснення характеру події, встановлення кількості осіб, причетних до скоєного злочину, їх приблизного віку і статі, фізичних даних, наявності у них визначених звичок, навиків, психічних відхилень, а також їх поінформованності про життєві звичаї, розпорядок роботи потерпілого, встановлення особистості потерпілого від злочину.
Виявлені сліди допомагають слідчому встановити визначений час і спосіб скоєння злочину, визначені дії злочинця на місці злочину і наслідки злочину, наявність причинного зв'язку між діями злочинця і наслідками, що настали, а також сприяють виявленню ознак, які вказують на мотиви і мету скоєння злочину та виявленню обставин, які сприяли скоєнню злочину.
Нарешті, третя група завдань огляду місця події повинно бути не обмеження слідчого власне оглядом місця події, а на засадах інформації отриманої в ході проведення огляду місця події дати вказівку працівникам органів внутрішніх справ на проведення серії невідкладних оперативно-розшукових заходів з метою переслідування і затримання злочинців "по гарячим слідам", виявлення вкраденого, організації перевірочних дій, наприклад, з метою встановлення особистості невідомого трупа тощо.
Необхідно мати на увазі, що названі завдання огляду місця події неможна розглядати ізольовано одне від іншого. Вони між собою є взаємопов'язані, переплітаються і їх досягнення нерідко буває одночасним. Огляд місця події необхідно проводити всебічно і об'єктивно, повно і точно з диференційованим підходом до кожного об'єкта, що буде сприяти правильному і повному вирішенню наступних питань:
1. Що саме відбулося на місці огляду: злочин, нещасний випадок чи інша подія? Дане питання повинно бути вирішено зразу ж до початку огляду місця події. У тих випадках, коли слідчий сам не може дати відповідь на це питання він повинен звертатися за допомогою до досвідчених осіб - спеціалістів відповідної галузі знань. Наприклад, при виявленні на місці події трупа, слідчий сам не може зробити висновок про те, що смерть потерпілого настала в результаті нещасного випадку, природньої смерті, само вбивства чи в результаті протиправних дій. Допомогу у вирішенні цього питання слідчому може надати спеціаліст в галузі судової медицини, якого відповідно до ст. 192 КПК України повинен обов'язково запрошувати слідчий для участі в проведенні огляду трупа на місці його виявлення.
Якщо буде встановлено, що на місці огляду відбувся нещасний випадок чи інша подія, яка не є протиправною - відповідно до п. 1 і 2 ст. 6 КПК України за відсутністю події злочину або за відсутністю в події складу злочину, провадження з кримінального провадження не проводиться.
2. Чи було скоєно злочин там, де проводиться огляд місця події?
Як уже вище зазначалося, в практиці розслідування злочинів зустрічаються випадки, коли місце події не співпадає з місцем скоєння злочину. Наприклад, труп було виявлено у лісі, а місце скоєння злочину - вбивство було в конкретному будинку визначеного населеного пункту. При розслідуванні справ про вбивство шляхом отруєння може виявитися декілька місць події: отрута була викрадена в одному місці шляхом злому шафи в аптеці. Це буде першим місцем події. Отрута в їжу була внесена в іншому місці - це друге місце події. Настання смерті і констатація отруєння в лікарні – третє місце події.
Таким чином, місць події може бути декілька, але в кожному окремому випадку необхідно встановити, де було скоєно той чи інший злочин і чи було скоєно його там, де проводиться огляд місця події.
3. Які шляхи проникнення злочинців на місце події і шляхи відходження з нього? Якщо будуть встановлені шляхи проникнення злочинців і шляхи їх відходження з місця події, то, переслідуючи цими шляхами, можна знайти сліди злочинців, яку-небудь річ, що вони загубили, можна, нарешті, їх наздогнати "по гарячим слідам". Окрім того, якщо ці шляхи приховані (таємні) і про них знають небагато людей, то дані обставини набувають важливого значення для встановлення особистостей, які користувалися ними з метою скоєння злочину.
4. Скільки було злочинців на місці події і хто вони?
Підчас огляду наявних слідів на місці події, слідчий може висловити думку про деякі ознаки і властивості злочинця, за допомогою яких його можна знайти.
Інколи вже в процесі огляду місця події вдається встановити, хто саме був на місці події. Але частіше всього особистість злочинця на даному етапі ще не може бути встановлена. Щодо особистості злочинців може бути тільки висловлене припущення - скільки їх було на місці події і хто саме міг скоїти злочин. Наприклад, при проведенні попереднього дослідження знайдених на місці події слідів взуття було встановлено, що вони залишені двома видами моделей взуття з різними розмірами, що стверджує припущення про знаходження на місці події двох осіб. При вивченні обстановки і виявлених на ній або її об'єктах слідів рук, недокурків, слідів зубів людини, слідів губ тощо, можна також визначити кількість злочинців. При розслідуванні справ про розкрадання після встановлення розмірів вкрадених цінностей, їх кількості і ваги, можна зробити припущення, наприклад, що визначену кількість майна могла винести визначена кількість злочинців. Все це, в свою чергу, може привести до встановлення конкретних осіб, причетних до скоєння злочину.
5. Коли відбулася подія, що розслідується?
При вивченні слідів, обстановки на місці події, зокрема, стан приладів отопления і освітлення, одягу, постелі, атмосферних явищ тощо, необхідно прагнути дати відповідь на питання, коли було скоєно злочин - вночі чи вдень, встановити годину, а по можливості і хвилини. Вирішення цього питання інколи неможливе на місці події, наприклад, при виявленні трупа так як для вирішення питання про час настання смерті можна отримати тільки після проведення судово-медичної експертизи трупа, Але однак, необхідно прагнути виявити такі дані на місці події.
6. Який термін часу злочинець знаходився на місці події?
Вирішення даного питання має надзвичайне значення. Правильна відповідь на нього може вказати на те, хто знав, що у визначений проміжок часу, наприклад, буде відсутній охоронець відповідного об'єкта і таким чином можна скоїти крадіжку цінностей на цьому об'єкті. З цією метою необхідно вивчати обстановку на місці події. Якщо злочинці не поспішали, підчас скоєння злочину, отже, вони знали, що ніхто для них не буде на перешкоді. Можливо, що вони про це навіть домовилися з ким-небудь із охорони. Важливе значення для відповіді на зазначене питання має вивчення слідів на місці події.
- Як пересувалися злочинці на місці події? Яких предметів вони торкалися?
-
- Які сліди залишили злочинці на місці події?
- Які сліди могли залишитися на їх тілі, одязі тощо з місця події?
Вирішити це питання слідчий може за результатами вивчення слідів ніг, пальців рук, переміщених предметів, порушених шарів пилу тощо.
З'ясування цього питання може вказати на те, що саме шукали злочинці, чи знали вони розташування замків, механізмів замикання, предметів тощо.
При проведенні огляду предметів, яких вони торкалися, можна знайти сліди пальців рук, сліди губ, сліди зубів тощо, а також визначити, які сліди речовин, що були на місці події, злочинці могли винести на своєму тілі, одязі, знаряддях скоєння злочину, наприклад, плями крові, фарби, масла, бруду, пилу тощо. Це, в свою чергу, допоможе при проведенні обшуку у підозрюваного знайти названі сліди на його тілі чи на одязі, взутті тощо.
8. Якими знаряддями або засобами діяли злочинці при скоєнні злочину?
Це питання вирішується шляхом вивчення слідів знарядь і засобів скоєння злочину на місці події, на тілі потерпілого тощо.
Встановлення або навіть приблизне визначення знарядь і засобів скоєння злочину за їх слідами буде сприяти успішному розшуку цих знарядь. Крім того, після виявлення знарядь їх можна буде ідентифікувати зі слідами, які були знайдені на місці події, що буде мати важливе значення для викриття злочинців.
9. Що робив злочинець на місці, яку він переслідував мету підчас скоєння злочину?
Відповідь на це питання не завжди можна отримати при огляді місця події, але необхідно прагнути його вирішити, звертаючи увагу головним чином на стан обстановки місця події. Тут важливо встановити не тільки головні дії злочинця, але й другорядні. Останні можуть мати важливе значення для викриття злочинця. Надзвичайно важливо встановити мотиви злочину, так як вони самі по собі можуть нерідко вказати на те, кому вигідно було скоєння даного злочину.
10. Хто і звідки міг бачити все, що проходило на місці події?
Вирішення цього питання допоможе знайти можливих свідків - очевидців протиправної події. Таким чином, відповіді на наведені питання слідчий повинен прагнути знайти підчас проведення огляду місця події.
Цілком зрозуміло, що наведені питання є тільки приблизними, вони не можуть бути вичерпними і в залежності від конкретного випадку їх можна доповнити або змінити.
Таким чином оглядом місця події називається слідчий огляд матеріальної обстановки місця, де були виявлені ознаки злочину з метою вивчення і фіксації цієї обстановки, пошуку, знаходження, виявлення на ній, попереднього дослідження, фіксації і вилучення криміналістичних об'єктів, які було визнано слідчим речовими доказами.
