БЛОГ ЯРИНИ ВОЛОДИМИРІВНИ ТАРАСЮК: перший web-сайт в Україні з вивчення ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Поняття, система та основні завдання курсу «Оперативно–розшукової діяльності».

Ярина Тарасюк кандидат юридичних наук, доцент. Курс лекцій ОРД.




 

        Курс «Оперативно–розшукової діяльності» – це навчальна дисципліна, яка базується на наукових положеннях юридичних наук, вивчає чинне законодавство та відомчі нормативні акти, практику застосування оперативно–розшукових сил, засобів, методів та оперативно-розшукових та оперативно-технічних заходів – негласних слідчих (розшукових) дій у протидії злочинності, а також їхнє становлення та шляхи розвитку в історичній ретроспективі.

Теорія ОРД – це наука, що досліджує закономірності механізму скоєння злочинів, особливості отримання інформації про підготовку, вчинення злочинів, а також розробку правових, організаційних, методичних і тактичних основ ефективного застосування оперативно–розшукових сил, засобів, методів і оперативно-розшукових та оперативно-технічних заходів – негласних слідчих (розшукових) дій у виявленні, попередженні та припинення злочинів, що готуються чи вже вчинені.

       Система курсу ОРД – є сукупність практичних дій, які урегульовані нормативно–правовими актами, зумовлених предметом правового регулювання та складається із загальної та особливої частини. 

 

Зародження теорії ОРД ОВД проходило на підґрунті двох наук: криміналістики і кримінально–процесуального права.


Значні роботи спеціалістів в галузі ОРД вперше появились в 1940 роках. Системна і планомірна розробка наукових основ теорії ОРД почалась з середини 50–х років. Це стало можливим у зв’язку з створенням в жовтні 1956 року у Вищій школі МВС СРСР самостійної кафедри оперативної роботи.  Термін ОРД був ведений в юридичну практику після прийняття в 1958 р. «Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік», а в подальшому прийняття КПК Отже розвиток вітчизн. ОРД як галузі наук, знань і виду правоохоронної діяльності розпочався з прийняттям у 1961 р. КПК УРСР, чинного (зі змінами та доповненнями) і після проголошення державної незалежності України 1991 р.  Сьогодні оперативно–розшукова діяльність розглядається вченими та практиками як навчальна дисципліна, галузь законодавства та галузь права. При визначенні предмету теорії курсу ОРД необхідно виходити із загальнонаукових положень про те, що предмет будь–якої теорії визначається характером тих закономірностей (соціальних, економічних, природніх тощо) і закономірних зв’язків, які розглядаються цією галуззю науки. У теорії ОРД особливості змісту цієї правової категорії одні із перших дослідили відомі науковці: А. І. Алєксєєв і Г. К. Синілов. На їх думку, предметом теорії ОРД є: практика боротьби зі злочинністю із використанням оперативно–розшукових сил, засобів і методів; правові основи оперативно–розшукової діяльності; система правових та інших відносин, що виникають у процесі застосування цих сил, засобів і методів. Пізніше В. М. Атмажитов запропонував дещо іншу класифікацію елементів предмету теорії ОРД, поділивши їх на такі: формування оперативно–розшукової інформації, її виявлення, отримання і фіксація; діяльність оперативно–розшукових органів по використанню оперативно–розшукової інформації; організація ОРД; правове регулювання ОРД. Климов І. А. вніс ряд логіко–гносеологічних зауважень в ці ознаки та розробив свою конструкцію предмету теорії ОРД як похідного від об’єкту пізнання. А об’єктом пізнання в ОРД на думку автора є: – злочинність як певне соціальне явище; – ОРД як один із видів суспільної практики боротьби зі злочинністю; правове регулювання ОРД.

        У загальних рисах предметом курсу являється теорія и практика ОРД органів Національної поліції (ОНП). Насамперед, це об’єктивні закономірності, що обумовлюють необхідність застосування уповноваженими особами оперативних підрозділів органів Національної поліції сил, засобів, методів, заходів з метою захисту людини, суспільства і держави від злочинних посягань та особливі суспільні відносини в ОРД, які підлягають відповідному правовому регулюванню. Комплексна наука ОРД призначена для теоретичної розробки та обґрунтування законного і ефективного застосування оперативно–розшукових сил, засобів і методів щодо протидії злочинності. Оперативно–розшукова наука – комплекс наукових знань (переважно юридичних) щодо закономірностей та різноманітних аспектів ОРД у їх єдності та взаємозв’язку, її виникнення, розвиток, сучасний стан, сутність і зміст, співвідношення із суміжними об’єктами наукового вивчення.

        Виходячи із цього, предметом теорії курсу ОРД являється вивчення об’єктивно існуючих закономірностей діяльності оперативних підрозділів органів Національної поліції по боротьбі зі злочинністю. До їх числа можна віднести: зв’язок між таємною підготовкою, вчиненням злочину та необхідністю застосування наявних оперативних сил, засобів і методів; зв’язок між способами дій зловмисників і тактичними прийомами застосування відповідних оперативно–розшукових заходів; залежність результатів оперативно–розшукових заходів від об’єму і змісту зібраної інформації. В предметі теорії ОРД можна виділити чотири основні групи закономірностей: пізнавальні (отримання оперативно–розшукової інформації); діяльні (практичне здійснення заходів боротьби зі злочинністю); забезпечувальні (організація ОРД); правові і морально–етичні основи. У сукупності знання про ці закономірності складають теорію ОРД. Процес пізнання в теорії ОРД одні автори називають «оперативно–розшуковим доказуванням», інші – «оперативно–розшуковим документуванням». Доказування в ОРД, як і у кримінальному процесі, слід розглядати в двох аспектах: як нерозривну єдність пізнавально–практичної і логічної діяльності і як суто логічну діяльність.  Доказування в ОРД як нерозривна єдність практичної й розумової діяльності – це діяльність уповноважених осіб, що полягає в отриманні та використанні оперативних доказів для обґрунтування рішень в оперативно–розшуковій справі відповідно до встановлених законом та відомчими нормативними актами порядку й форми. Отримання доказів в ОРД полягає у виявленні фактичних даних та їх джерел, що мають відношення до злочину, їх перевірці, оцінці, закріпленні їх у відповідних матеріалах оперативно–розшукової справи та визнанні їх спроможними доказувати певні обставини в ОРД. Докази в ОРД за своїм змістом, формою, порядком отримання та спроможністю перевірки їх формування суттєво відрізняються від доказів у кримінальному процесі.

       Оперативно–розшукове документування – це здійснюваний уповноваженими посадовими особами встановлений відомчими нормативно–правовими актами комплекс взаємозалежних дій і рішень, спрямованих на достовірне відбиття (закріплення, фіксацію) у матеріалах ОРД порядку й результатів як окремих ОРЗ і рішень, так і всього ходу й результатів ОРД з метою вирішення завдань ОРД та сприяння вирішенню завдань кримінального процесу. Специфіка засобів пізнання в ОРД полягає в тому, що їм у переважній більшості притаманна конспіративність, конфіденційність і відсутність жорстких форм регламентування, на що зверталася увага ще дореволюційними вченими. Так, відомий правознавець того часу П.І. Попов слушно зазначав, що «чим менше обрядності, чим більше простоти, тим скоріше ці дії досягають своєї мети».

Отже, теорія ОРД – це наука, що досліджує закономірності механізму вчинення злочинів та протистояння кримінального середовища, виникнення інформації про злочини, його учасників, збір, оцінку та використання фактичних даних про них, розроблює правові, організаційні, методичні і тактичні основи ефективного застосування оперативно–розшукових сил, засобів і методів у боротьбі зі злочинністю .

         Як навчальна дисципліна – ОРД вивчає закономірності, принципи, актуальні проблеми організації і тактики протидії злочинності зі застосуванням оперативно–розшукових сил, засобів, методів, оперативно-розшукових та оперативно-технічних заходів – негласних слідчих (розшукових) дій при суворому дотриманні законності та дотриманні режиму таємності.

         Отже загальна частина «Оперативно–розшукової діяльності» розглядає питання щодо сутності ОРД, правового регулювання суспільних відносин, що виникають при здійсненні такого роду діяльності, підстав, суб’єктивного складу і їх юридичного статус, умов та правил здійснення оперативно–розшукових заходів реалізації результатів ОРД.

Предметом навчальної дисципліни (навчального курсу) «Оперативно–розшукова діяльність» є об’єктивні закономірності, що обумовлюють необхідність застосування оперативними підрозділами спеціальних сил, засобів, методів, оперативно-розшукових та оперативно-технічних заходів – негласних слідчих (розшукових) дій для захисту людини, суспільства і держави від злочинних посягань.

                             Об’єктивні закономірності класифікуються на дві підгрупи:

1) закономірності, що характеризують суспільні відносини в ОРД, які підлягають відповідному правовому регулюванню (перш за все ті, що виникають у зв’язку і з приводу вчинення злочину та необхідності його розкриття;

 

2) закономірності організації, тактики і методики ОРД правоохоронних органів.

     Оперативно–розшукову діяльність слід розглядати не лише як державно - правову форму боротьби зі злочинністю, а й як наукову галузь. Предметом оперативно–розшукової діяльності, як нової галузі права, що знаходиться на початковому етапі свого формування, є регулювання повноважень органів та їх посадових осіб, які здійснюють ОРД, порядку проведення оперативно–розшукових заходів, а також питань співробітництва осіб з оперативно–розшуковими підрозділами на негласний (конспіративній основі), нормативне закріплення системи гарантій законності під час проведення оперативно–розшукових заходів, прокурорського нагляду та судового контролю за оперативно–розшуковою діяльністю тощо



Обновлен 19 сен 2017. Создан 24 мар 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником