БЛОГ ЯРИНИ ВОЛОДИМИРІВНИ ТАРАСЮК: перший web-сайт в Україні з вивчення ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Поняття ризику в оперативно-розшуковій діяльності та його класифікація

Ярина Тарасюк кандидат юридичних наук, доцент. Курс лекцій ОРД.



 

    Оперативно-розшукова діяльність виникла й існує з метою задоволення потреби суспільства в боротьбі із злочинністю. Об'єктивна необхідність в оперативно-розшуковій діяльності, як соціальній цінності, визначається закономірностями боротьби зі злочинністю в сучасних умовах. По-перше, суспільний і технічний розвиток суспільства не дозволяє вирішити задачу боротьби зі злочинністю виключно профілактичними та кримінально-правовими, кримінально-процесуальними засобами, а по-друге, таємний характер дій злочинців і закономірності утворення інформації про осіб, задумують і вчиняють злочини, роблять необхідним застосування негласних сил, засобів і методів.

       Необхідність оперативно-розшукової діяльності в вирішенні завдань розкриття злочинів також випливає з проявів таких рис злочинності, як замаскований характер значної частини злочинів, наявність активно діючих досвідчених злочинців, добре обізнаних про методи оперативної роботи, Застосування ними таємних способів підготовки, вчинення та приховування злочинів, різних хитрощів, прийомів протидії, свого роду розвідки, контрспостереження та ін.

      Сюди ж можна віднести зростання організованості та підвищення злочинного професіоналізму, що характеризується стійким рецидивом, перетворенням злочинної діяльності в регулярне джерело існування, наявністю злочинних співтовариств з замкнутою законспірованою структурою зі своїми правилами поведінки, установками, розподілом ролей при вчиненні злочинів, використанням сучасної техніки. Прихований характер неочевидних злочинів, організованість і професіоналізм злочинців, їх по суті відкрите протистояння правоохоронним органам та органам внутрішніх справ, в першу чергу, визначають об'єктивну необхідність використання спеціальних засобів і методів, нерідко пов'язаних із ризиком, спрямованим на виявлення злочинних намірів і скоєних злочинів, учасників злочинів, фактичних даних, що мають доказову перспективу.

      Оперативно-розшукову роботу завжди відрізняли дії ризикованого характеру, тобто здійснювані з розрахунком на удачу та щасливий випадок при подоланні різних небезпек у сфері боротьби зі злочинністю. Як справедливо зазначав І.І. Карпець «ризик - складова професії детектива». Безумовно, піддаватися ризику - це ставити себе перед можливими неприємностями. На жаль, такий несприятливий прогноз від випадку до випадку підтверджувався. У результаті різного роду правопорушення в сфері ОРД, а особливо зловживання різних посадових осіб, що стали предметом широкого обговорення в засобах масової інформації, в значній мірі сприяли дискредитації та формуванню негативного ставлення до оперативно-розшукової роботи аж до категоричного її заперечення.

       Однак не можна забувати про вимушену, з точки зору кримінально-правового інституту, крайню необхідність, характер оперативно-розшукової діяльності, її обумовленість необхідністю адекватної протидії негласним, конспіративним формам, методам відбору та перевірки інформації, які в сучасних умовах все більш активно використовуються в сфері економічного шпигунства, професійної злочинності, наркобізнесу, міжнародного тероризму, політичного екстремізму і т.д. Причому криміногенна сфера застосування конспіративних форм і методів відрізняється тенденцією до розширення, особливо в умовах економічної кризи та політичної нестабільності в країні. Якщо врахувати, що зростає технічна оснащеність і тактична витонченість в застосуванні засобів конспірації для приховування розвідувально-підривної та злочинної діяльності, а в арсеналах спецслужб і злочинних співтовариств використовуються новітні досягнення в галузі мікроелектроніки, комп'ютерної техніки, лазерної фізики і т.п. аж до космічних систем зв'язку та спостереження, що застосовуються в поєднанні з агентурними методами, то важко заперечити проти використання адекватних за своїм характером форм і методів, засобів оперативного протидії з боку вітчизняних спеціальних служб і правоохоронних органів - суб'єктів ОРД. При цьому здійснення оперативно-розшукових заходів дозволяє спеціально уповноваженими на це органам держави та посадовим особам якомога раніше втручатися в розвиток подій, що ведуть до злочину, запобігти настанню суспільно-небезпечних наслідків.

      Розглядаючи сутність і зміст ризику в оперативно-розшуковій діяльності, зараз вже немає потреби доводити, що успіх оперативного працівника в значній мірі залежить від розуміння сутності та ставлення до ризику. Цей ризик існує об'єктивно, незалежно від того, усвідомлюємо ми його чи ні, і проявляється у всіх аспектах оперативно-розшукової діяльності, пов'язаної з попередженням, припиненням та розкриттям злочинів. Було б безрозсудно вважати можливу оперативно-розшукову діяльність без ризику. Без ризику немає оперативно-розшукової діяльності, немає взагалі будь-якої боротьби зі злочинністю. А без знань про ризик оперативний працівник вельми вразливий. Для оперативно-розшукової діяльності важливим є не уникнення ризику взагалі (це практично неможливо), а передбачення та зниження його до мінімального рівня. Таким чином, стає очевидним, що боротьба із злочинністю не мислима без ризику.

Ця проблема викликає особливий інтерес і заслуговує всебічного вивчення.

Ризик в оперативно-розшуковій діяльності як об'єктивно існуючий феномен підлягає вивченню в теоретичному плані, також як і в якості предмета осмислення в рамках прикладного аспекту. Ризик - важлива складова частина теорії та практики ОРД, особливо якщо враховувати маловивченність цієї серйозної проблеми. Перелік джерел з питань оперативно-розшукової діяльності в ситуації ризику в вітчизняній літературі бідний, фундаментальних досліджень по суті немає. Орієнтація протягом тривалого часу на переважно екстенсивний розвиток боротьби зі злочинністю не ставила питання про облік невизначеності й ризику. Крім того, при «відсутності права на помилку» в оперативного підрозділу немає зацікавленості й бажання йти на ризик, змінювати сформований стиль роботи. Звідси зрозумілі причини відсутності стійкого інтересу до проблеми ризику.

     На сьогодні немає однозначного розуміння суті ризику в оперативно-розшуковій діяльності. Це пояснюється, зокрема, багатоаспектністю цього явища, практично повним ігноруванням його нашим законодавством про оперативно-розшукову діяльність. Крім того, ризик - це складне явище, що обумовлює можливість існування кількох визначень категорії ризику в оперативно-розшуковій діяльності сформульованих з різних точок зору.

З огляду на характер проведених досліджень і сутність проблеми, потрібно відзначити, що нас буде цікавити визначення категорії ризику в оперативно-розшуковій діяльності. І, перш за все, спробуємо розібратися в існуючих підходах, думках, оцінках.

      Спробуємо в рамках коректного ставлення до цієї проблеми розглянути деякі підходи, визначення та розшифровки поняття "ризик в оперативно-розшуковій діяльності". Низка авторів визначає ризик в оперативно-розшуковій діяльності як дії, що здійснюються в розрахунку на удачу та щасливий результат при подоланні різних небезпек у сфері боротьби зі злочинністю.'

   За визначенням А. Ю. Шумилова «оперативний ризик - різновид обґрунтованого професійного ризику як обставини, що виключає злочинність діяння. Ризик оперативний характерний для поведінки оперативників і конфідентів у ряді ситуацій, що виникають в оперативно-розшуковій діяльності». Д.В. Гребельскій в 1973 році писав, що ризик в ОРД полягає в необхідності здійснення ОРЗ щодо запобігання та розкриття небезпечних злочинів, «коли реально наявна можливість настання несприятливих наслідків, як для самого оперативного працівника, так і для інших осіб. Така несприятлива перспектива безсумнівно повинна враховуватися при прийнятті рішення в визначенні тактики дій оперативного працівника, але вона не може бути перешкодою для досягнення поставлених конкретних цілей охорони законних інтересів держави та громадян».

      У найбільш розгорнутому вигляді концепцію оперативного ризику розробив В. Г. Самойлов. Він, зокрема, відзначав, що необхідність здійснення ОРЗ ставить оперативного працівника в умови постійного професійного ризику, тому що позитивний результат не завжди гарантований. У той же час піти від ухвалення рішення про проведення такого ОРЗ він не може, бо в цьому випадку теж ризикує можливістю порушення законності, своїм авторитетом, престижем професії та оперативного підрозділу.

      Зустрічається визначення, що ризик в оперативно-розшуковій діяльності - це обґрунтовані, творчо активні, наступальні дії її суб'єктів, що здійснюються в рамках функціональних обов'язків при відсутності свободи вибору чи на межі створення небезпеки нанесення шкоди  правоохоронюваним інтересам з метою досягнення суспільно корисного результату в боротьбі зі злочинністю. Окремі автори вважають, що оперативний ризик це ситуація, коли при мінімумі інформації треба приймати рішення не терплять зволікання. Такі ситуації можуть виникати при підготовці чи вчиненні злочинів, затриманні злочинців в умовах швидкого розвитку подій, коли зволікання може призвести до вельми несприятливих наслідків (загроза життю та здоров'ю, знищення доказів тощо). У низці випадків ризик ототожнюється з можливостями матеріальних втрат, пов'язаних із реалізацією організаційно-тактичного рішення (і т. д.). У деяких наукових працях висловлюється думка, що ризик являє собою можливість відхилення від мети, заради досягнення якої приймалося рішення та ризик - як невпевненість у досягненні мети. При цьому підкреслюється, що очікуване відхилення може мати форму можливої невдачі або ймовірності отримання кращого, ніж очікувалося, результату. Деякі автори визначають ризик як вірогідність досягнення бажаного результату, або ймовірність неспівпадіння прогнозованого (очікуваного) результату та фактичного. Визначення поняття ризику в оперативно-розшуковій діяльності, має важливе наукове та практичне значення. Головна роль такого поняття - відобразити об'єктивну реальність, яка характеризує цю категорію. «Визначити поняття того чи іншого явища - значить, розкрити його найважливіші вирішальні риси, які в своїй єдності відображали б якісну своєрідність і одночасно відрізняли його від змішаних явищ» - пише Д. А. Кєрімов. Ознаки, які складають сутність будь-якого поняття та включаються в його визначення, можуть бути різнопорядковими, різнорівневими. Таким чином, щоб визначити поняття категорії ризику в оперативно-розшуковій діяльності, слід виділити, назвати й описати ряд ознак, які відносяться до різних сторін та рівней цього поняття. При цьому необхідно, щоб ці ознаки вказували на головні, основні властивості розглянутої категорії, а саме на категорію ризику в оперативно-розшуковій діяльності.

    Для того, щоб зрозуміти зміст категорії ризику в оперативно-розшуковій діяльності, на нашу думку, необхідно розпочати з виявлення сенсу таких понять, як «ситуація ризику» та «ступінь ризику», оскільки вони безпосередньо пов'язані зі змістом терміна "ризик". У більшості випадків термін "ситуація" визначається як поєднання, сукупність різних обставин і умов, що створюють певну обстановку для оперативно-розшукової чи іншого виду діяльності. Невипадково, у спеціальній літературі існує й таке визначення ризику - «це ситуаційна характеристика діяльності, яка складається в невизначеності її результату й можливостей несприятливих наслідків у випадку невдачі». Ситуація здатна сприяти здійсненню певних оперативно-розшукових заходів. Виходячи з того, що ситуація характеризується наявністю та проявом певних умов, в яких відбувається вплив певного явища та його причини, стає зрозумілим, і це важливо враховувати, що поняття "ситуація" ширше за обсягом, ніж окреме явище. Існує безліч різних ситуацій, з якими стикаються суб'єкти оперативно-розшукової діяльності, але особливе місце займають ситуації ризику. Здійсненню процесу оперативно-розшукової діяльності властиві елементи невизначеності, що обумовлюють появу ситуацій, які не мають однозначного результату.

       Якщо існує можливість якісно та кількісно визначити ступінь вірогідності того чи іншого варіанту, то це і буде ситуація ризику. Звідси випливає, що ризикована ситуація пов'язана зі статистичними процесами та її супроводжують три співіснуючих умови: наявність невизначеності, необхідність вибору альтернативи та можливість при цьому якісної й кількісної оцінки ймовірності здійснення того чи іншого варіанта (альтернативи).

Ситуація ризику має кілька варіантів:

1. Суб'єкт, який робить вибір із кількох можливих альтернатив, має в розпорядженні об'єктивні ймовірності отримання передбаченого результату на основі проведених досліджень.

2. Імовірність отримання очікуваного результату може бути отримана тільки на основі суб'єктивних оцінок, тобто суб'єкт має справу з суб'єктивними ймовірностями.

3. Суб'єкт, у процесі вибору та реалізації альтернативи, має в розпорядженні як об'єктивні, так і суб'єктивні ймовірності.

    Таким чином, ситуація ризику (ризикована ситуація) - це різновид невизначеності, коли настання подій ймовірно та може бути визначено, тобто в цьому випадку об'єктивно існує можливість оцінити ймовірність подій, що виникають у результаті оперативно-розшукової діяльності, контрдії злочинців і т.п.

        Отже, ситуація ризику завжди двоєдина, так як складається з суб'єктивної та об'єктивної складових. Інакше кажучи, йдеться про суб'єктивну та об'єктивну ситуацію ризику.

Об'єктивна ситуація ризику - це система зовнішніх, для особи, що приймає рішення, обставин з очевидністю, що визначають можливість настання шкідливих наслідків. При суб'єктивній ситуації ми маємо справу з внутрішньо психологічною ситуацією, що викликає усвідомлення суб'єктом, який приймає рішення, його ризикованості при можливості певного вибору.

А тепер розглянемо поняття "ступінь ризику". Справа в тому, що кількісна та якісна міра обліку визначеності знаходять своє вираження в терміні "ступінь ризику".

У явищі ризику виділяють наступні основні елементи, взаємозв'язок яких визначає його сутність:

- можливість відхилення від передбаченої мети, заради якої й реалізується вибрана альтернатива;

- імовірність досягнення бажаного результату;

- відсутність впевненості в досягненні поставленої мети;

- можливість настання негативних наслідків під час реалізації тих чи інших дій в умовах невизначеності для суб'єкта, який йде на ризик;

- матеріальні й інші втрати, пов'язані зі здійсненням обраної в умовах невизначеності альтернативи;

- очікування небезпеки, невдачі в результаті реалізації обраної (вибраної) альтернативи.

Наявність у ризику перерахованих елементів показує, що його зміст не правомірно ототожнювати тільки з можливостями негативних наслідків, втратами, небезпекою, невдачею, або тільки з передбаченими вдалими результатами, які можуть настати в ході реалізації обраної, в умовах невизначеності, альтернативи.

Взаємозв'язок та взаємодія основних елементів ризику відображають його зміст.

Поряд із характеристикою ризику як імовірність позитивних або негативних наслідків, які можуть виникнути в результаті вибору та реалізації рішення при здійсненні оперативно-розшукового процесу, ризик можна розглядати як невід'ємний елемент оперативно-розшукової діяльності. Залежність тут однозначна (безпосередня): у мірі здійснення оперативно-розшукового процесу буде розширюватися сфера ризику, збільшуватися число ризикованих ситуацій. Ризик, розрахунок, випадок, протиборство - постійні супутники розшуку. Одні ризикують при проведенні спецоперацій, інші - при роботі з негласними співробітниками, певний ризик тут не тільки припустимий, але й необхідний.

Все вищесказане дає підставу для розгляду поняття «ризик» в оперативно-розшуковій діяльності.

Вирішення ситуації, для якої характерна невизначеність, відбувається за допомогою оцінки та вибору альтернативи дій. Цей процес знаходить своє вираження в понятті «ризик». Міра ризику постає засобом зняття оперативно-розшуковим процесом невизначеності шляхом практичного використання альтернатив розвитку протилежних тенденцій у конкретних умовах.

Таким чином, ризик в оперативно-розшуковій діяльності - це об'єктивно існуюча усвідомлювана, прогнозована ймовірність настання поряд з досягненням певних цілей, також і негативних наслідків оперативно-розшукових заходів, здійснюваних оперативними підрозділами (апаратами) правоохоронних органів із метою вирішення завдань по боротьбі зі злочинністю, обумовлена невизначеністю можливих оцінок ситуацій, в яких реалізуються зазначені ОРЗ.

Це формулювання більш повно розкриває проблему ризиків в оперативно-розшуковій діяльності.

   Узагальнюючи, можна сказати, що прояв оперативно-розшукового ризику розкриває потенціал оперативно-розшукової діяльності, а звідси висвічує ті недоліки, які виявились під час прийняття того чи іншого оперативно-тактичного рішення. Як вже зазначалося, - це багатофакторне й багатоаспектне явище. За кількістю виявлених оперативно-розшукових ризиків можна судити, якою мірою в подальшому може здійснюватись ефективна оперативно-розшукова діяльність. Тут дуже важливо доповнити, що оперативно-розшуковий ризик являє собою ситуативну характеристику діяльності будь-якого суб'єкта ОРД, що є наслідком невизначеності в його внутрішньому та зовнішньому середовищі, і при його реалізації настають для даного суб'єкта несприятливі наслідки.

     Взаємозалежність і взаємодія основних складових ризику (що призводить до різних імовірних наслідків) відображають його зміст. При цьому ще дуже важливо звернутися до таких характеристик ризику як суперечливість, альтернативність, правомірність і, звичайно, невизначеність.

     Розглядаючи суперечливість ризику, необхідно підкреслити її прояв у різних аспектах. Представляючи різновид оперативно-розшукової діяльності та виконуючи специфічні функції, ризик, з одного боку, орієнтований на отримання позитивних результатів ефективними способами в умовах невизначеності та ситуації неминучого вибору. Тим самим передбачається прояв необхідних ділових та особистісних якостей суб'єкта ОРД, а також їх вдосконалення, пошук нових, перспективних шляхів досягнення поставлених цілей.

     З іншого боку, оперативно-розшуковий ризик веде до несприятливих наслідків. Так, наприклад, дуже важко враховувати об'єктивні закономірності, від яких залежить успіх і ефективність оперативно-розшукових заходів, що, природньо, суперечить основним принципам оперативно-розшукової діяльності, коли вибір альтернативи базується на неповній і недостовірній вихідній інформації.

Альтернативність - це властивість оперативно-розшукового ризику, що припускає як обов'язкову умову - необхідність вибору з декількох найбільш можливих варіантів (альтернатив) оперативно-розшукових дій.

При цьому, залежно від ситуації ризику, альтернативність має різний ступінь складності.

   Дуже серйозна проблема для оперативно-розшукової діяльності - це правомірність ризику, оскільки він є невід'ємним елементом оперативно-розшукової діяльності та необхідно дотримуватись певного механізму, що регулює правовий аспект його прояву. Правомірність ризику визначається оптимальним поєднанням точного проходження нормам законності та заходам, які регламентують та забезпечують можливість йти на обґрунтований ризик. Критерієм такої обґрунтованості виступає право, яке закріплює зміст оперативно-розшукової діяльності, встановлює завдання, принципи, функції, повноваження, відповідальність, а також сукупність ряду показників - кількісних, якісних соціально-економічних, кримінально-правових, морально-політичних і ряду інших.



Обновлен 03 ноя 2016. Создан 30 мар 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником