БЛОГ ЯРИНИ ВОЛОДИМИРІВНИ ТАРАСЮК: перший web-сайт в Україні з вивчення ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Методика проведення бінарних практичних занять

Ярина Тарасюк кандидат юридичних наук, доцент. Курс лекцій ОРД.



Професійна майстерність завжди є плодом досить тривалої практичної праці викладача, але праці осмисленої, наповненої вдумливими роздумами над усілякими проблемами своєї професійної діяльності.  У сьогоднішньому контексті професійна майстерність оперативного співробітника означає насамперед уміння швидко та якісно вирішувати поставлені завдання. Сьогодні активно впроваджується у практичну педагогіку технологічна парадигма розвитку професіоналізму, що означає здатність викладача гранично точно ставити перед курсантами освітньо-виховні задачі та логічно, послідовно, найбільш оптимальним шляхом вирішувати їх. Сучасний викладач повинен відрізнятись "обличчям незагального виразу", маючи на передньому плані пріоритет індивідуалізації професійної діяльності майбутнього фахівця.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Практичне заняття, що є одним з основних видів навчання курсантів Національної академії внутрішніх справ проводиться з метою.

Створення обстановки невимушеного спілкування курсантів з викладачами при якому:

а)            самостійно виникає ефект проблемного навчання;

б)           значно підвищується рівень засвоєння матеріалу на основі більш емоційного включення курсантів в процес навчання, нового психологічного механізму пам’яті, невимушеного запам’ятовування;

в)           стимулювання адекватних самооцінки особистості.

Розвиток таких професійно значущих мотивів і особистих якостей, як цивільний і службовий обов’язок, відповідальне ставлення до порученої справи, дисциплінованість, вміння працювати в колективі і приймати спільні рішення, переконливо аргументувати їх.

Закріплення теоретичних знань.

Набуття навичок в організації і проведенні службових, оперативно-тактичних заходів та кримінально-процесуальних дій.

Напрацювання вмінь в спілкуванні і аналізі статистичної та іншої інформації, в оцінці оперативної обстановки, в складанні прогнозів, інформаційних листів, протоколів, актів, висновків, постанов, інших службових документів.

Закріплення навичок і вмінь в роботі з комп’ютером, іншими технічними і спеціальними засобами.

Колективного пошуку нової, більш сучасної „технології” ОРД, відпрацюванні можливостей практичного їх застосування.            Практичні заняття з курсантами проводяться на основі спеціальних планів в наступних формах:

 Однією із форм проведення спільних занять з членами кафедри на громадських засадах є проведення майстер-класів.

Високий клас майстерності, а саме так в одному з варіантів можна пояснити ідею майстер-класу, саме й повинен бути відзначений утіленими в життя ознаками іноваційності. Але іноваційності не спонтанно-емпіричної, а відзначеної свідомістю свого професійного досвіду, його системною спрацьованістю, вивіреністю до рівня технологічно послідовного алгоритму педагогічних дій, що ведуть до заздалегідь позначеного виховно-освітнього результату. Це досить важлива й відповідальна процедура, яка високо цінується в роботі будь-якого майстер-класу.

Для успішного проведення майстер-класу викладачам потрібна технологія систематичного реагування на проблеми, що виникають перед ними. Для повноцінного використання технології потрібна системно-цільова свідомість випереджального досвіду, відрефлексованість на цілісній науково-методичній основі. Саме таке оброблення досвіду дає викладачам-практикам не тільки успіх у роботі, а й реальну можливість складно й послідовно, з користю для справи представити свої досягнення курсантам.

Оптимальною формою на сьогодні саме і є майстер-клас. Фактор "взаємо" тут особливо важливий. Адже пряме відтворення, механічне повторення професійних досягнень сьогодні практично безперспективне, воно не дасть належного ефекту. Особистісний фактор у професійній діяльності викладача сьогодні як ніколи раніше вимагає врахування й уваги. Будь-які професійні успіхи так чи інакше "замішані" на індивідуально-психологічній основі.

Отже, майстер-клас є унікальною за своїм типом формою нарощування професіоналізму викладача в тій чи іншій конкретній сфері "педагогічного відтворення". Але як і будь-яка інша форма роботи з професійним досвідом викладача, вона вимагає невпинного "шліфування" й удосконалення.

Нескінченно правий В. Сухомлинський, стверджуючи, що "стає майстром педагогічної праці швидше за все той, хто відчув у собі дослідника". Презентація напрацьованого професійного досвіду для його обміну та взаємообміну в ході проведення майстер-класу пред’являє досить істотні вимоги і до сторони, яка демонструє свій досвід, і до сторони сприймаючої й оцінюючої. У цьому зв’язку виникає проблема науково-методичної компетентності учасників майстер-класу. Перед викладачем-майстром постає ціла низка проблем:

  • Які грані свого досвіду краще представити для осмислення в ході майстер-класу?
  • Яким чином краще зробити це?
  • Чи давати в більшому обсязі приклади практичної роботи з курсантами, залишивши для їх колективної інтерпретації більш велике поле вільних концептуальних парадигм?

У підготовці та проведенні майстер-класу досить важливе поєднання "здорової" описовості наявного досвіду й аналітичності, що розуміється в даному випадку як здатності учасників (а насамперед самого педагога-майстра) "усередині" свого досвіду зрозуміти внутрішні психолого-педагогічні та методичні "пружинки", принципи й механізми здійснюваної системи педагогічних дій. Будь-які крайності тут неприпустимі, потрібна гармонія теоретико-аналітичного й описово-методичного начал.

В якості універсальної робочої схеми можна запропонувати як мінімум чотирьох ланкову модель опрацювання професійного досвіду викладача в майстер-класі:

  • рівень частково-предметних технологій, системи технологічних дій, пов’язаних із засвоєнням курсантами спеціально-профільних навчальних компетентностей із даного предмета;
  • рівень загальнометодичного порядку. Він більш широкий та об’ємний, що допускає перенос напрацьованих викладачем-майстром технологічних моделей і на сферу інших навчальних предметів, предметних галузей, реалізованих у даній освітній установі;
  • рівень психологічний, що забезпечує педагогічну результативність за рахунок залучення в навчальний процес тих чи інших індивідуально-психологічних структур курсанта, у процес створення мотиваційно-запитного освітньо-виховного простору, який організується викладачем;
  • рівень власне педагогічний, що задає свою особливу логіку вибудовування професійних педагогічних дій викладача, і вже цим, власне кажучи, пояснюється багато й багато чого в результатах, яких досягає педагог-майстер.

Наприклад, Майстер-клас з проведення практичного ігрового заняття на тему „Робота ОВС з розслідування тяжких злочинів (вбивство)” проводиться викладачами кафедр ОРД, кримінально-процесуальної діяльності, криміналістики - разом із практичним співробітником оперативного підрозділу карного розшуку, слідчим, експертом криміналістом та судовим медекспертом з курсантами 3-4 курсу на навчальному полігоні, після вивчення ними загальної та особливої частини курсу „Оперативно-розшукова діяльність”. Шляхом проведення планується забезпечити трансформацію набутих теоретичних знань курсантів, їх вмінь та навичок у практичній діяльності. Особливістю методики є вирішення різноманітних тактичних задач в типових оперативно-тактичних ситуаціях шляхом застосування певної системи знань, прийомів та навичок.

Основний тактичний задум полягає в тому, що типові ситуації будуть розглядатися як у реальних умовах, тобто заняття проводиться у приміщенні навчального РУГУ ОВС та на навчальному полігоні.

В процесі роботи планується виконання оперативно-тактичних завдань в умовах конкретної оперативно-розшукової ситуації, яка є типовою для діяльності підрозділів карного розшуку – розкриття умисного вбивства.

Викладач з практичним оперативним співробітником карного розшуку, слідчим, експертом криміналістом та судовим медекспертом в процесі майстер-класу здійснює керівництво, спрямовує курсантів на пошук вірних рішень, ставить курсантів у ситуації підвищеної складності з метою стимулювання розумової діяльності та відпрацювання практичних навичок аналітичної роботи, надає допомогу у прийнятті конкретних рішень, оформленні оперативно-розшукових документів, та разом аналізує допущені помилки.

 

План проведення:

З організаційної сторони весь процес проведення майстер-класу умовно поділяється на три етапи:

Підготовчий – передбачає самостійне вивчення курсантами під час самостійної підготовки з організаційними основами розкриття ОВС України злочинів загальнокримінальної спрямованості.

Основний – безпосереднє проведення майстер-класу практичним оперативним співробітником сектору з розкриття злочинів проти життя і здоров’я особи карного розшуку у відведений для цього час.

Завершальний: курсанти під керівництвом викладача кафедри оперативно-розшукової діяльності займаються оформленням оперативно-розшукових документів.

Така організація роботи позитивно впливає на проведення гри в цілому, на самостійну підготовку курсантів до занять, на високу якість виконання поставлених завдань.

Мета майстер-класу:

  1. Вивчення теоретичних основ запланованої теми.
  2. Трансформація теоретичних знань в практичні навички та вміння, необхідні оперуповноваженому карного розшуку.
  3. Формування у курсантів здатності до аналізу й синтезу оперативної інформації, вміння орієнтуватися в складній оперативній обстановці та конкретних ситуаціях, що виникають на практиці, та прийняття оперативно-тактичних рішень.
  4. Виховання у курсантів поваги до закону, непримиренного ставлення до злочинності й злочинних проявів, професійної гордості, дотримання законних прав і свобод громадян.

Зміст і методика проведення майстер-класу:

На початку заняття викладач представляє аудиторії практичного співробітника карного розшуку, слідчого, експерта криміналіста, судового медексперта запрошеного для проведення майстер-класу, перевіряє наявність курсантів, робить необхідні відмітки у журналі. Після цього оголошується тема заняття, вид заняття, його мета і методика проведення.

Особливістю методики проведення практичного ігрового заняття є розгляд типової для підрозділу карного розшуку оперативно-розшукової ситуації з розкриття умисного вбивства, навмисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень, вирішення якої можливе лише шляхом комплексного застосування знань, отриманих при вивченні таких юридичних дисциплін як оперативно-розшукова-діяльність, криміналістика, кримінальне право та кримінальний процес.

У вступному слові викладач нагадує курсантам, що для успішного виконання оперативно-розшукових завдань оперуповноважений карного розшуку повинен володіти навичками та вміннями:

- аналізувати та об’єктивно оцінювати оперативну обстановку на місці скоєного злочину та вміло приймати рішення;

- застосовувати різноманітні тактичні прийоми при здійсненні оперативно-розшукових заходів;

- легендувати свої дії в процесі проведення оперативних комбінації;

- вміло застосовувати засоби маскування та спеціальні засоби ОРД.

Крім того оперуповноважений карного розшуку повинен мати такі особисті якості, як професійно розвинуте мислення, професійну спостережливість та пам‘ять, цілеспрямованість, активність, наполегливість, комунікабельність, вміння прогнозувати свої дії, створювати логічні надбудови, передбачати злочинну поведінку тощо.

Далі викладач проводить організаційні заходи, що спрямовані:

призначення складу слідчо-оперативної групи (СОГ) з розкриття умисного вбивства або навмисного тяжкого тілесного ушкодження, а саме розподіл обов’язків: слідчого, оперуповноваженого карного розшуку, експерта криміналіста, судово-медичного експерта, кінолога зі службово-пошуковою собакою.

Відпрацювання ввідних включає в себе:

-                  оцінку оперативно-розшукової ситуації;

-                  прийняття оперативно-тактичного рішення;

-                  планування і проведення оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій (далі: НДСР) та невідкладних слідчих (розшукових)дій;

-                  письмове оформлення документів, що відображають результати проведення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій;

-                  спільне обговорення результатів відпрацювання ввідних.

Імітаційного оперативно-тактичного або оперативно-штабного навчання при якому учасники навчання виконуючи різні службові ролі, які  спрямовані на досягнення спільних цілей, об’єднані також (спільними цілями) одним інтересом  в їх досягненні, а перевірка, уточнення і закріплення їх теоретичних знань, привиття їм навичок в організації виконання і безпосередньому вирішенні конкретних оперативно-службових завдань здійснюється в умовах, максимально наближених до реальної дійсності.

Ділові ігри при яких ролі учасників гри припускають єдину кінцеву мету, але відмінність інтересів в досягненні цієї мети, а перевірка, уточнення та закріплення теоретичних знань курсантів, привиття їм навичок в організації виконання і безпосередньому вирішенні оперативно-службових завдань визначеного направлення здійснюються також в умовах максимально наближених до реальної дійсності.

Рольові ігри при яких учасники гри в умовах аудиторії чи спеціального кабінету виконують різні службові ролі, реалізація яких спрямована на досягнення кожним з них власної мети.

Ігрового багатоваріантного вибору оптимального рішення при якому учасники гри пропонують різноманітні варіанти вирішення конкретних питань, обґрунтовують їх, в процесі дискусії за участю експертів визначають із всієї кількості пропозицій найбільш підходящі для практики.

“Розумова атака” при якій в умовах максимальної динамічності і заборони критики висловлюваннях позицій, ідей, суджень без попередньої спеціальної підготовки навчальної групи колективно обговорюється і вирішується поставлена викладачем на початку заняття оперативно-службова проблема.

Ігрового проектування (моделювання) індивідуального службового «технологічного» процесу при якому кожен із учасників гри без попередньої підготовки моделює в письмовому вигляді особистий “технологічний” процес реалізації одної або декількох функцій, в процесі подальшого обговорення аргументування вказує переваги такого процесу в порівнянні з іншими.

Відпрацювання інформації щодо розслідування реальних злочинів при якому курсанти узагальнюють і аналізують реальну чи умовну службову інформацію; розробляють на цій основі:

I)                  оцінку оперативно-розшукової ситуації та обстановки;

II)                прогноз;

III)            орієнтування;

IV)           проекти наказів, рішень оперативних і інших службових нарад;

V)              плани оперативно-розшукових заходів та НСДР;

Відпрацювання опрацювання оперативно-розшукових документів (при якому курсанти на основі отриманих фабул, завдань, ситуацій складають протоколи, постанови, акти, висновки, рапорти, довідки, тощо)

Організованого виїзду навчальної групи (при якому в конкретному підрозділі РУГУ МВС України, як правило, базовому при активній участі практичних працівників вивчається позитивний досвід, рішення оперативно-службових завдань в тому числі організації попередження і розкриття злочинів, охорони громадського порядку при ускладненні оперативної обстановки і тощо.

ВИКЛАДАЧ:

З метою підготовки до практичного заняття:

Розробляє і затверджує на засіданні кафедри план проведення практичного заняття в якому відображається:

I)         тема і питання, які підлягають відпрацюванню;

II)      форма і місце проведення заняття;

III)   технічні і інші спеціальні засоби, документи, матеріали, необхідні для забезпечення заняття;

IV)  нормативні акти і література, які курсанти повинні вивчити перед заняттям;

на попередньому занятті:

I)         дає курсантам тему і питання практичного заняття;

II)      визначає форму і місце його проведення;

III)   дає перелік технічних і інших спеціальних засобів, види статистики, службові документи і матеріали, котрі будуть використані в ході занять;

IV)  називає нормативні акти і літературу, що підлягають детальному відпрацюванню перед заняттям;

V)     перераховує службові ролі, які курсанти будуть грати в процесі заняття; з врахуванням їх особистих побажань розподіляє ролі, закріплюючи за

Консультує курсантів з питань підготовки до заняття, роз’яснює необхідність активного використання в цьому рекомендованих джерел інформації.

 

Розробляє фабули, завдання, ситуації для підготовки в процесі занять на їх основі протоколів, постанов, актів, висновків, рапортів, довідок, тощо;

Забезпечує підготовку до заняття необхідних технічних і інших засобів, статистичних і інших матеріалів, службових документів;

Узгоджує з керівниками відповідних служб МВС питання про час і місце проведення практичного заняття, його учасниках (в тому числі від практичних органів) і матеріально-технічне забезпечення; надає їм план (а при необхідності і спеціальну методичну розробку) проведення практичного заняття.

Відпрацьовує необхідні нормативні і матеріальні джерела, статистичну інформацію, інші службові матеріали.

ВИКЛАДАЧ:

Перед початком практичного заняття на місці його проведення:

Оголошує тему занять, його ціль і форму проведення.

Називає учасників заняття і їх службові ролі в даному занятті;

З’ясовує, хто із курсантів і з якої причини не підготувався до заняття. При наявності таких вживає наступні заходи:

I)         якщо непідготовленість курсанта виявляється у відсутності у нього необхідних документів, матеріалів, забезпечує їх ними;

II)      якщо курсант не підготувався до виконання оперативної службової ролі в навчанні або грі, вживають заходи до його заміни підготовленим курсантом; відмічає про непідготовленість до заняття в журналі обліку занять;

III)   називає питання, що підлягають відпрацюванню в ході практичного заняття.

ВИКЛАДАЧ:

В процесі проведення практичного заняття.

Керує заняттям; забезпечує активну роботу всіх слухачів в досягненні мети занять.

Контролює правильну реалізацію рольових функцій учасниками практичного заняття; своєчасно виправдовує їх, дає необхідні консультації.

Виставляє оцінки за результатами:

I)         проведення навчань, гри, “розумової атаки”, ігрового моделювання;

II)      складання службових документів;

III)   робота з комп’ютером, іншими технічними і спеціальними засобами.

Підводить підсумки практичного заняття; якщо виставлялися оцінки, - оголошує і аргументує їх, відповідає на питання курсантів.

КУРСАНТИ:

Ознайомлюються з темою і питаннями, що підлягають відпрацюванню на практичному занятті, а також переліком рекомендованих джерел інформації, технічних і інших спеціальних засобів, документів і матеріалів, необхідних для проведення заняття.

Отримують в бібліотеці і відпрацьовують рекомендовані джерела, необхідні для проведення занять.

Отримують  статистичні і інші матеріали, необхідні для проведення занять.

Вивчають спеціальні методичні розробки з проведення навчань і гри, а також “сценарій” визначених їм службових ролей.

КУРСАНТИ:

Виконують службові ролі, визначені їм умовами імітаційного оперативно-тактичного чи оперативно-штабного навчання ділової або рольової гри, ігрового багатоваріантного вибору оптимального рішення.

Письмово моделюють індивідуальний службовий процес реалізації посадових функцій, аргументувати його перевагу в порівнянні з службовими процесами, описані іншими курсантами.

Активно обговорюють проблему поставлену на вирішення “розумової атаки”.

Обговорюють і аналізують реальну або умовну статистичну чи іншу функцію, розробляють на цій основі наступні службові документи:

I)         Оцінку оперативної обстановки;

II)      Кримінологічний прогноз;

III)   Інформаційні листи;

IV)  Проекти наказів, рішень оперативних і інших службових нарад;

V)     Плани заходів;

На основі отриманих від викладача фабул, завдань, ситуацій складають різного роду протоколи, постанови, акти, висновок і рапорти, довідки, тощо.

Відпрацьовують прийоми поводження з технічними і спеціальними засобами;

Вивчають в практичних підрозділах позитивний досвід вирішення оперативно-службових завдань.

По закінченню практичного заняття викладач дає завдання на наступне заняття.

Практичне заняття може проводитися (в залежності від його форми) на місцевості, на полігоні, в аудиторії, в спеціальному класі (кабінеті), в кабінеті кафедри, в робочих кабінетах, на навчальних об’єктах.

Практичне заняття проводиться протягом 2 і більше навчальних годин.



Обновлен 03 ноя 2016. Создан 30 мар 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником