БЛОГ ЯРИНИ ВОЛОДИМИРІВНИ ТАРАСЮК: перший web-сайт в Україні з вивчення ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

ЗАСОБИ І ПРИЙОМИ ВІДЕОЗАПИСУ У БОРОТЬБІ ІЗ ЗЛОЧИННІСТЮ. ПРИЛАДИ ОПЕРАТИВНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

підручник Спеціальна техніка ОВС



 

Аудіовізуальна інформація - це зорова інформація, що супроводжується звуком (ст. 1 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”) [27].

Аудіовізуальні засоби масової інформації - це радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо (ст. 20 Закону України “Про інформацію”) [12].

Аудіовізуальний твір - це твір, який складається з набору пов'язаних між собою зображень, що створюють відчуття руху, із супроводжуючим звучанням або без нього, який можна бачити, а за наявності супроводжуючого звучання - чути. До аудіовізуальних творів належать кінематографічні та інші твори, виражені засобами, аналогічними кінематографії, - такі як телевізійні та інші способи фіксації зображень із супроводжуючим звучанням на магнітних плівках, платівках, дисках тощо (ст. 4 Закону України “Про авторське право і суміжні права”) [5].

Відео - префікс, що вказує на належність поняття до зображення.

Відеодокумент - це носій певної інформації, можливе джерело доказів по кримінальному провадженні.

Відеозанис - запис відеосигналу на носій (ДСТУ 3807-98) [73].

Відеозапис - це процес синхронної фіксації оптичних і акустичних сигналів на один носій за допомогою відеокамери. Така зйомка містить інформацію про динамічність події, про фази розвитку тієї чи іншої події або явища; не потребує лабораторного опрацювання знятого матеріалу; дозволяє багаторазово використовувати певний відеоносій; в ході фіксації переходити з одного збільшення на інше; передбачає можливість уповільнення руху кадру при перегляді і демонстрації з метою детального вивчення елементів руху об’єкта.

Відеозапис — це засіб швидкої, точної і об’єктивної фіксації візуальної інформації при проведенні дізнання та слідства, а їх застосування в оперативно- розшуковій діяльності - ефективний засіб документування протиправних дій осіб, що являють оперативний інтерес для правоохоронних органів, та отримання даних оперативно-розшукового призначення. Відеозапис може проводитися як самостійний захід, а також як елемент процесуальних дій та оперативно-розшукових заходів з метою: 1) закріплення процесу та результатів слідчої дії; 2) документування (фіксації) окремих епізодів (фактів) підготовки або вчинення злочину; 3) зйомки графічних матеріалів (документів), які можуть набувати доказового значення по кримінальній справі або якщо це потрібно для оперативних завдань чи криміналістичного дослідження; 4) виготовлення для розшукових цілей знімків розшукуваних злочинців та інших осіб; 5) встановлення осіб - призвідників групових хуліганських виявів або масового безладдя. Наведений перелік не вичерпує усіх можливих випадків, де використання відеозапису є доцільним і надає бажані результати у порівнянні з іншими методами і способами фіксації інформації.

Відеозйомка, що застосовується під час розкриття злочину -, призначена для фіксування протиправних дій осіб, які підозрюються в підготовці або вчиненні злочинів, їх зустрічей із співучасниками або іншими особами, причетними до протиправних учинків, оперативного (зашифрованого) огляду слідів, документів та інших предметів, що можуть бути знищені, замінені, підроблені, а також для оперативного одержання розпізнавальних знімків осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, і вмішення їх до фото - ЧИ відеотеки.

Відео камера - пристрій, що поєднує в собі функції телевізійної камери, мікрофону та відеомагнітофону (див. ДСТУ 3807-98) [73].

Відеомагнітофон (відеорекордер) - пристрій для запису (реєстрації) відеосигналу на носій (відеокасету, компакт-диск тощо) та його відтворювання (див. ДСТУ 3807-98) [73].  .

Відеомагнітофон - пристрій призначений для запису на магнітну стрічку (диск) і наступного відтворення зображення і звуку.

(Відео) монітор - відтворювальний пристрій для спостерігання і (або) контролювання кольорового або чорно-білого телевізійного зображення, на вхід якого надходить повний відеосигнал або повний колірний відеосигнал основних кольорів (ДСТУ 3807-98) [73].

Відеопам'ять; відеозапам'ятову вальний пристрій; відео ЗП — пристрій. для записування, зберігання і зчитування відеосигналів і зображень (ДСТУ 3808-98).

Відеотехніка - це відеокамера, відеомагнітофон, відеоплеєр, відеомонітор або телевізор.

Електронний затвор - елемент конструкції ПЗЗ-матриці, що забезпечує автоматичне регулювання часу накопичення електричного заряду (витримки) залежно від рівня освітленості.

Електронне регулювання експозиції - здатність телевізійної та відеокамери керувати діафрагмою шляхом зміни коефіцієнта підсилення відеосигналу.

Експозиція - це кількість світла, що потрапляє на CCD-матрицю і залежить від характеристик джерела освітлення, віддзеркалюючої здатності, часу експонування (швидкості електронного затвору — Shutter) та значення діафрагми. Назви програмних режимів експозиції у камерах різних фірм можуть відрізнятися.

Етапи використання засобів відеозапису під час здійснення оперативно-розшукового заходу - умовно складають п’ять етапів: 1) планування; 2) підготовки; 3) проведення; 4) документального оформлення; 5) аналізу та використання отриманих результатів.

Канал зображення [звукового супроводу, телетексту] - частина тракту мовного телебачення чи його ланки, призначена для передавання сигналів телевізійного зображення (звукового супроводу, телетексту) (ДСТУ 3807-98).

Лонг Плей (long play - LP) / Шот Плей (short play - SP) - режими роботи стрічкопротяжного механізму відеомагнітофонів. У форматі VHS стандартна швидкість транспортування стрічки (режим SP) складає 2339 мм/с.

При запису в стандартах PAL і SECAM можливо зменшувати удвічі швидкість (режим LP) на 11,7 мм/с, що дозволяє на 3-годинну касету Е-180 записати 6-годинну ТВ інформацію. Але при цьому подвоєно знижується якість зображення (особливо покадрового відтворення та стоп-кадру), а також звуку (монофонічні відеомагнітофони у цьому режимі звучать нечітко і глухо).

Насадка на відеокамеру - оптичний пристрій для збільшення фокусної відстані.

Нічна відеокамера - відеокамера для використання в нічний час.

Оперативний відеозапис — це оперативно-розшуковий захід, спрямований на фіксацію за допомогою спеціальної або серійної відеоапаратури зовнішніх ознак осіб, їх дій, предметів і документів та інших об’єктів, що становлять оперативний інтерес для попередження, виявлення злочинів і розшуку зниклих злочинців, інших осіб та об’єктів. Він проводиться як самостійний захід, а також у поєднанні з іншими оперативно-розшуковими заходами та в процесі здійснення їх елементів. Має значну оперативну та кримінально-процесуальну цінність, сприяє отриманню найбільш повної, об’єктивної, достовірної оперативно-розшукової інформації. Розглядається як різновид оперативно-розшукових заходів, передбачених ст.ст. 256, 258, 260, 267,269, 270 КПК України, а також законами України "Про міліцію" (п. 10 ст. 11), “Про оперативно-розшукову діяльність” (п. 7, 9, 11 ч. 1 ст. 8; ч. 2 ст. 8), "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (ст. 15) та відомчими нормативними актами оперативного характеру МВС України. При його здійсненні головним принципом є суворе дотримання законності: по- перше, спрямованість на захист інтересів громадян, суспільства, держави, які охороняються законом, по-друге, застосовуються тільки при наявності достовірних, перевірених даних у відношенні конкретних осіб або конкретних фактів, що свідчать про протиправні дії та необхідність і доцільність проведення такого заходу для об’єктивного документування таких дій. Суб’єктом здійснення оперативного відеозапису є оперативний працівник, в провадженні якого є матеріали оперативно-розшукового обліку, що потребують проведення даного заходу. Він є ініціатором і організатором заходу, відповідає за його підготовку, проведення і документальне оформлення.

Основні напрями застосування засобів та матеріалів відеозапису у правоохоронній діяльності - це: 1) при проведенні оперативно-розшукових заходів; 2) при проведенні слідчих дій; 3) при судовому розгляді справи; 4) при охороні об’єктів та забезпеченні громадського порядку; 5) при контролі дорожнього руху; 6) при проведенні криміналістичних досліджень.

Повний відеосигнал - ТВ-відеосигнал, що містить сигнал синхронізації (ДСТУ 3807-98) [73].

Прикладне телебачення — телебачення, яке забезпечує вирішення прикладних завдань (ДСТУ 3807-98) [73].

Примітка. Види прикладного ТБ: медичне, промислове, рентгенівське, тешіобачення.

Правові основи застосування відеозйомки складають передусім положення Конституції України (ч. 2 ст. 32), Кримінального процесуального

кодексу України (ст.ст. 27, 99, 105, 107, 136, 224, 228, 231, 232, 234, 236, 237, 239, 240, 241, 256, 258, 260, 267, 269, 270, 336, 351, 354, 359, 567), законів України “Про міліцію” (п.п. 10, 11, 12 ст. 11), “Про оперативно-розшукову діяльність” (п.н, 7,9,11 ч. 1 ст. 8; ч. 2 ст. 8), “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (ст. 15), а також інші відомчі нормативні акти.

Система передачі кольору - існує кілька систем кольоровості: PAL, SECAM, MESECAM, NTSC (NTSC 3.58/4.43). Кожна система передачі кольору характеризується певною частотою кадрів в секунду, що мають конкретну кількість рядків.

Стабілізатори зображення (Steady Shot, Image Stabilizer тощо) - це пристрої, що дозволяють підвищити стійкість зображення при зйомці з рук або під час руху, тобто уникнути тремтіння зображення. Є оптичні і електронні стабілізатори. Електронні стабілізатори (кращий з них - фірми SONY) декілька погіршують зображення, особливо при швидких панорамах або об’єктах, які швидко рухаються у кадрі. Елетроний стабілізатор заснований на тому, що камера знімає більший розмір зображення, ніж той, який потрапляє на плівку або видний у видошукачі. При невеликому зсуві камери видима область зображення зміщується в протилежну сторону (в межах області, що фактично знімається). Оптичні практично не впливають на якість зображення, але вони більш дорогі. Оптичний стабілізатор заснований на механічному зсуві об’єктиву убік, протилежно зсуву самої камери.

Сучасний засіб відеозапису - це система функціонально взаємопов'язаних вузлів, блоків, модулів: 1) оптичної системи; 2) телевізійної камери; 3) акустичної системи; 4) каналу зв’язку; 5) фіксуючого обладнання.

Теле- - префікс, що означає “такий, що діє на відстані”.

Телебачення - передавання, зберігання та відтворювання на відстані зображень рухомих або нерухомих сцен із звуковим супроводом чи без нього, а також пов'язані з цим галузі науки, техніки й культури (ДСТУ 3807-98) [73].

Телебачення стандартної чіткості (ТБСЧ) - телебачення, в якого чіткість забезпечено стандартом розгортай 625 рядків (ДСТУ 3807-98) [73].

Телебінокль - спеціальний бінокль, що дає змогу бачити дуже віддалені предмети.

Телевізійний датчик - пристрій, що виробляє повний відеосигнал чи повний колірний відеосигнал, або сигнали основних кольорів (ДСТУ 3807-98) [73].

Телевізійна камера (телекамера) - телевізійний датчик, призначений для перетворення оптичного зображення у відеосигнал (ДСТУ 3807-98) [73].

Телевізійна лінія (TBJI) - міра просторової частоти періодичної структури у ТВ-зображенні, виражена відношенням висоти зображення до половини періоду коливань яскравості (ДСТУ 3807-98) [73].

Телевізійна система - комплекс технічних засобів, призначений для передачі зображення, а також, у деяких випадках, звуку, на відстань по проводовому, радіо- чи іншому каналу зв'язку.

Телевізійний ретранслятор — пристрій для приймання ТВ-сигналу таповторного його випромінювання (ДСТУ 3807-98) [73].

Телевізійний сигнал (ТВ-сигнал) — сигнал, що несе інформацію про «тралення та, можливо, звуковий супровід і додаткові дані Бувають рогові та цифрові ТВ-сигнали (ДСТУ 3807-98) [73].

ТВ-відеосигнал - сигнал, що несе інформацію про ТВ-зображення /ДСТУ 3807-98) [73].

Бувають аналогові та цифрові ТВ-відеосигнали.

ТВ-аудіосигнал - сигнал, що несе інформацію про звуковий супровід (ДСТУ 3807-98) [73].

Бувають аналогові та цифрові ТВ-аудіосигнали.

Тракт (телебачення) - комплекс технічних засобів для передавання телевізійного зображення від входу телевізійного давача до екрана телевізора (відео монітора) включно та для передавання звукового супроводу від входу мікрофона до гучномовця телевізора включно (ДСТУ 3807-98) [73].

Іранскодер - пристрій для перетворювання сигналу однієї системи мовного телебачення в сигнал іншої системи мовного телебачення.

Трансфокатор — це механізм, що змінює фокусну відстань об’єктиву, дозволяє наближувати-віддаляти зображення. У відеокамерах використовуються трансфокатори зі змінною швидкістю трансфокації, що дозволяє застосувати ефект швидкого наїзду або повільного і плавного наближення. Це найбільш енергоємний пристрій відеокамери, тому при частому користуванні “зумом” акумулятор камери витрачається набагато швидшим.

Формат відеозапису — структура розміщення ТВ-сигналу, записаного на носій (ДСТУ 3807-98) [73].

Формат відеозапису - це стандарт, в якому проводиться аналоговий відеозапис. В даний час для відеозапису використовуються наступні формати та к модифікації: VHS, S-VHS, VHS-C, S-VHS-C, Video 8, Ні 8, M3NI-DV і Digitale. Формати відеозапису розрізняються за такими технічними характеристиками, як ширина плівки, технологія обробки і запису відеосигналу, геометричні параметри та ін.

Формат відеозапису НІ-8 - це покращений варіант формату Video 8 (ширина відеострічки 8 мм) з чіткішим зображенням, яке досягається за рахунок збільшення рядків в кадрі (до 400). В даній системі (так само як і в S- VHS), для запису застосовуються касети зі стрічкою, магнітний шар якої складається з частинок набагато дрібніших, ніж у звичайних касетах MINI-DV. У цифровій відеокамері запис ведеться на касету з меншими габаритами та з роздільною здатністю до 500 рядків у кадрі, аудіосупровід CD-якості та покращена інтеграція з системами комп’ютерного відеомонтажу.

Формат відеозапису S-VHS - це стандарт Super VHS забезпечує роздільну здатність 400 рядків у кадрі, проти 240 рядків для звичайного VHS. Це підвищує чіткість зображення більш ніж на 60% і гарантує отримання високоякісного зображення.

Формат сигналу передачі - структура побудови ТВ-сигналу, що передається каналом зв'язку (ДСТУ 3807-98) [73].

Цифрове (аналогове) телебачення - телебачення, я*» ~ передавання та зберігання зображень у цифровій (аналоговій) формі ДСТУ 3808-98) [60].

DIGITAL ZOOM - це режим збільшення/зменшення зображення шляхом цифрової обробки. У процесі цифрового збільшення зменшується розподільна здатність зображення, підвищується проробка складових оптико-електронного перетворювача, що призводить до погіршення якісних характеристик зображення, його дискретності.

CCD-матриця (прилад із зарядовим зв’зком) — це напівпровідниковий комплекс, що складається з великою кількістю елементів-фотосенсорів (pixel), які перетворюють світлову енергію на електричні сигнали, котрі після обробки процесором відеосигналів спрямовуються на записуючі відеоголовки. У камерах формату VHS і Video-8 (без електронного стабілізатора) CCD-матриці мають майже 320 000 елементів, матриці камер Ні-8 і S-VHS — не менш ніж 470 000 елементів, матриці камер Digital 8, miniDV, microDV — не менш ніж 540 000.

ZOOM - варіооб’єктив (об’єктив з трансфокатором, трансфокатор, zoom

-      зум) - це режим керування системою з перемінною фокусною відстанню, дозволяє не використовувати змінну оптику і має пристрій для повільної зміни куту поля зору під час зйомки (“наїзд” або “від’їзд”). Співвідношення максимальної фокусної відстані до мінімальної називається кратністю варіооб’єктиву (х8 - восьмикратний, х12 - дванадцятикратний тощо).

WHITE BALANCE - кольоровий баланс (баланс білого) - регулювання режиму обробки відеосигналу відповідно до виду освітлення (сонячне світло, лампи накалювання тощо). Без такого регулювання неможливо досягти правильної передачі кольорів.

 ПРИЛАДИ ОПЕРАТИВНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Апертури - отвір оптичної системи, який визначений розмірами лінз або

діафрагми.

Апертурна діафрагма - діафрагма, що обмежує пучок променів, які виходять з осьової точки предмета (ДСТУ 2756-94) [61 ].

Бінокль — оптичний прилад, що складається з двох паралельно розмішений зорових труб.

Візир - прилад для визначення меж зображення.

Візуально-оптичний канал - фізичний шлях від джерела випромінювання або відбиття електромагнітної енергії в ультрафіолетовому, видимому та інфрачервоному спектрі через повітряний простір.

Візуальне спостереження - це оперативно-розшуковий захід, який полягає в прихованому (замаскованому) стеженні за діями особи (групи осіб) для вирішення завдань оператнвно-розшукової діяльності за наявною у провадженні оперативио-розшуковою справою. Воно проводиться з метою встановлення даних про особу та про її зв'язки у разі, коди є факти, які підтверджують, що цією особою або будь-ким з її зв'язків готується чи вчинено тяжкий або особливо тяжкий злочин, для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, а також для забезпечення безпеки працівників правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів.

Види приладів бачення в темряві. В оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ використовуються різноманітні ПБТ, а саме: спеціальні нічні спостережні прилади, військові нічні приціли, прилади нічного водіння транспортних засобів, нічних робіт, електронно-оптичні перетворювачі та ін. Залежно від тактико-технічних можливостей і умов застосування ПБТ умовно поділяють на активні та пасивні. Активні ПБТ у своєму комплекті мають джерело 14 випромінювання (14 освітлювач чи прожектор). Це дозволяє вести спостереження у суцільній темряві. Пасивні ПБТ використовують як джерело 14 променів залишкове природне освітлення у нічний час на відкритій місцевості (випромінювання місяця, зірок, ліхтарів, розсіяне світло від верхніх шарів атмосфери тощо) або штучне освітлення у приміщеннях. Прилади першої групи можуть використовуватись за будь-яких умов ведення спостереження, як на відкритій місцевості (поле, ліс, вулиця), так і в повністю затемнених приміщеннях (горища, підвали, печери і т. п.). Прилади іншої ірупи придатні для спостереження тільки за наявності будь-якого слабкого освітлення. Застосовувати ці прилади у суцільній темряві (затемнених приміщеннях) без додаткових ГЧ освітлювачів неможливо. Для підтримки ПБТ у постійній готовності до використання слід суворо дотримуватися правші їх технічної експлуатації. Забороняється включати ПБТ для перевірки удень та в незатемнених приміщеннях, наводити ПБТ на яскраві джерела світла (сонце, фари автомобіля, прожектори, вуличні ліхтарі і т. п. У кожному конкретному випадку працівник міліції (ініціатор заходу) є організатором використання

ПБТ. Він забезпечує дотримання заходів конспірації при їх застосуванню несе відповідальність за їх збереження та недопущення псування.

Видиме випромінювання — це електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль від 380 нм до 780 нм.

Видиме світло — ділянка на шкалі електромагнітних випромінювань із довжиною хвилі від 0,42 до 0,74 нм.

Вихідна зіниця - параксіальне зображення апертурної діафрагми в просторі зображень або апертурна діафрагма, що розташована в просторі зображень (ДСТУ 2756-94) [61].

Вхідна зіниця - параксіальне зображення апертурної діафрагми в просторі предметів або апертурна діафрагма, що розташована в просторі предметів (ДСТУ 2756-94) [61].

Далекомір - пристрій, який входить до складу оптичних приладів та приладів бачення в темряві, призначений для визначення відстані до об’єктів спостереження.

Джерело інфрачервоного підсвічування - пристрій (ліхтар, прожектор, лазер), призначений для прихованого освітлення контрольованого об’єкта променями інфрачервоного діапазону.

Дзеркало - оптичний елемент з відбивною поверхнею (ДСТУ 2756-94)

[61].

Засоби оперативного спостереження — це оптико-механічні пристрої (біноклі, зорові труби, перископи, оптичні приціли, дзеркальні фотоапарати, оснащені довгофокусною оптикою, прилади бачення в темряві (електронно- оптичні перетворювачі), за допомогою яких здійснюється візуальне спостереження у денний час доби та в умовах обмеженої освітленості (у сутінках, в нічний час і в затемнених приміщеннях). Застосовуються у правоохоронній діяльності органів внутрішніх справ при здійсненні прихованого спостереження за підозрюваними особами в умовах маскування, оперативного огляду місцевості та приміщень, організації засідок з метою виявлення і затримання злочинців на місці злочину, здійснення інших дій, спрямованих на вирішення конкретних завдань попередження, розкриття злочинів, розшуку злочинців та інших осіб.

Інфрачервоне випромінювання - це оптичне випромінювання з довжиною хвилі більшою, ніж у видимого випромінювання. Інфрачервоне випромінювання умовно поділяють на три групи: 1) короткохвильове (800... 1400 нм); 2) середньохвильове (1400...3000 нм); 3) довгохвильове (3000... 10000 нм).

Інфрачервоне випромінювання (14 - промінювання) - ділянка на шкалі електромагнітних випромінювань із довжиною хвилі від 0,74 до 1000 мкм.

Інфрачервоне підсвічування - це інфрачервоний випромінювач, який забезпечує додаткове 14 підсвічування в темноті. Додаткове підсвічування необхідне при зйомці об’єктів в умовах темряві, застосуванні окремих типів приладів бачення в темряві тощо.

Ендоскоп - гнучкі світлопроводі насадки, обладнанні об'єктивами й

системою керування, а також системою підсвічування для огляду, зйомки або візуального спостереження через природний або штучний отвір важкодоступних місць, темних приміщень і порожнин.

Зонд - частина ендоскопа, призначена для занурення у порожнину або отвір*

Нічний візир - візир для використання в нічний час.

Нічна телевізійна камера — телевізійна камера для використання в нічний час.

Об’єктив - оптична система або її частина, що обернена до простору предметів та утворює дійсне зображення (ДСТУ 2756-94) [61].

Об'єктив “pin-hole” - об’єктив з малим діаметром вхідної зіниці (від 0,8 мм до 4 мм), що має винос зіниці (от 0,5 мм до 2 мм) від поверхні лінзи.

Оглядове дзеркало — пристрій, призначений для візуального огляду важходоступних неосвітлених місць у приміщеннях, транспортних засобах та  вантажах за допомогою змінних дзеркал з підсвічуванням.

Окуляр - оптична система або її частина, що обернена до ока спостерігача та утворює разом з ним дійсне зображення (ДСТУ 2756-94) [61].

Оперативне спостереження - це оперативно-розшуковий захід, який полягає у прихованому спостереженні за об’єктами, що становлять оперативний інтерес для органів внутрішніх справ. Проводиться воно візуально та за допомогою спеціальних технічних засобів.

Оптична вісь - вісь симетрії оптичної системи, напрямок якої співпадає з напрямком розпНПУюдження світла (ДСТУ 2756-94) [61].

Оптичний елемент - частина оптичного середовища, що обмежена заломними або відбивними поверхнями (ДСТУ 2756-94) [61].

Оптична система - сукупність оптичних елементів, розташованих певним чином, що призначена для формування пучків світлових променів для дня фокусування зображення на поверхню світлочутливої плівки, світлочутливої пластинки оптико-електронного перетворювача, а також для зміни оптичних характеристик світлових променів (ДСТУ 2756-94) [61].

Осьова точка вхідної (вихідної) зіниці — точка перетину площини "вхідної (вихідної) зіниці з оптичною віссю (ДСТУ 2756-94) [61].

Осьова точка предмета (зображення) - точка перетину площини предмета (зображення) з оптичною віссю (ДСТУ 2756-94) [61].

Оптичні прилади - призначені для спостереження і фіксації дій осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, стеження за їх пересуванням, відвідуванням ними певних місць тощо.

Параксіальний промінь - промінь, що проходить нескінченно близько до оптичної осі (ДСТУ 2756-94) [61].

Передній фокус - точка на оптичній осі в просторі предметів, яка спряжена з нескінченно віддаленою точкою, розташованою на оптичній осі в просторі зображень (ДСТУ 2756-94) [61].

Передня фокусна відстань - відстань від передньої головної точки до переднього фокуса (ДСТУ 2756-94) [61].

ПЗЗ-матриця - перетворювач оптичного випромінювання в телевізійнійта відеокамері у вигляді плоского матричного елемента, який виконаний на базі приладів із зарядовим зв'язком (ПЗЗ).

Прилади бачення в темряві (ІІБТ) - це один з елементів засобів оперативного спостереження. Загальний принцип дії ПБТ заснований на тому, що людський зір не сприймає інфрачервоне (14) випромінювання. Тому за допомогою електронно-оптичного перетворювача (ЕОП) невидиме 14 зображення об'єкта перетворюється на його видиме зображення на люмінесцентному екрані. У військовій справі їх називають приладами нічного бачення, в практиці експертно-криміналістичної діяльності - електронно- оптичними перетворювачами. В найбільш широкому розумінні називають приладами інфрачервоної техніки.

ПБТ значно розширюють тактичні можливості оперативно-розшукових методів. Вони активно використовуються під час здійснення спостереження в умовах обмеженої освітленості і забезпечення конспірації за підозрюваними особами, документуванні протиправних дій осіб, які вчинюють замах на злочин, у процесі проведення операцій із затримання злочинців на місці злочину, під час оглядів місцевості у нічний час, затемнених приміщень, при здійсненні рейдів з виявлення бродяжництва та місць переховування злочинців- гастролсрів (перевірці підвалів, горищ, будівель), встановленні нагляду за місцями збору наркоманів, пригонами, прочісуванні лісопосадок, парків, скверів при переслідуванні та затримці злочинців по гарячих слідах та ін. Значну допомогу надають ПБТ у боротьбі з браконьєрством. їх, також, використовують під час охорони великих, за територією, об’єктів (наприклад, важливих споруд, мостів тощо). Ці прилади поширено застосовуються в експертно-криміналістичній практиці для дослідження документів в інфрачервоній зоні спектру з метою встановлення закреслених, залитих барвниками, чорнилами або кров’ю текстів, візуального виявлення виправлень, дописів та інших видів підробок і фальсифікації, а також криміналістичного дослідження інших об’єктів. ПБТ можуть вдало поєднуватися з технічними засобами фіксації візуальної інформації (фотозйомки, відеозапису), що значно розширює тактичний діапазон їх можливого застосування.

Прилад бачення в темряві (прилад нічного бачення) - пристрій, призначений для візуального спостереження при низьких рівнях освітленості із використанням технології візуалізації інфрачервоного випромінювання ближнього діапазону спектра з довжиною хвилі 0,74-1 мкм.

Принципи і підстави правомірності застосування ПБТ працівниками міліції при виконанні покладених на них обов’язків містяться в Кримінльному процесуальному кодексі України (ст. 269), законах України “Про міліцію” (п. 10 ст 11), “Про оперативно-розшукову діяльність” (п. 11 ч. 1 ст. 8; ч. 2 ст. 8), “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (ст. 15), які визначають припустимість, можливість та необхідність застосування науково-технічних засобів, до яких віднесені і прилади бачення в темряві. Тактичні прийоми конкретного застосування ПБТ визначаються метою та умовами їх конкретного використання, а також тактико-технічними можливостями самих приладів.Тепловізійна система - сукупність засобів і допоміжних пристроїв, сполучених між собою каналами зв’язку, призначених для сприйняття теплового випромінювання досліджуваних об’єктів з наступним формуванням їх адекватних зображень, придатних для спостереження неозброєним оком та зручних для оброблення, пересилання та використання (ДСТУ 2820-94) [61].

Тепловізор - пристрій, призначений для візуального спостереження за об’єктами, нагрітими до температур, що незначно перевищують температуру навколишнього середовища шляхом візуалізації інфрачервоного випромінювання дальніх діапазонів спектру з довжиною хвилі 3-5 та 8-14 мкм.

Література до розділу X [4,19,61,68,108,119,129]РОЗДІЛ IX. СПЕЦІАЛЬНІ ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ У БОРОТЬБІ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ

Барвники - це речовини, які при попаданні на поверхню тіла людини (руки, обличчя), його одяг, стійко забарвлюють їх. Застосовують здебільше в хімічних пастках.

Види спеціальних хімічних речовин - визначаються їх властивостями, умовами застосування і способами виявлення. Це є; 1) барвники - хімічні речовини, що стійко фарбують поверхню тіла людини, її одяг, інші предмети при попаданні на них і зволоженні; 2) люмінесцентні хімічні речовини — мають властивість люмінісцирувати певним кольором під час опромінювання їх ультрафіолетовими променями; 3) індикатори - хімічні речовини (зазвичай безбарвні), які набувають ясного забарвлення при дії на них певними хімічними реагентами; 4) запахові (одорологічні) хімічні речовини - мають характерний стійкий залах, сліди якого легко розпізнаються спеціально тренованими собаками; 5) інші хімічні речовини спеціального призначення та використання. Усі спеціальні хімічні речовини використовуються в діяльності НПУ у вигляді порошків, розчинів, спеціальних мазей (наст), спеціальних олівців та чорнил.

Вимоги до СХР - 1) вони мають бути абсолютно нешкідливими для здоров’я людини; 2) не викликати псування оброблюваних ними об’єктів; 3) бути стійкими в різних умовах; 4) не змінювати свої властивості протягом тривалого часу; 5) чітко виявлятися у специфічних умовах; 6) мати обмежене розпНПУюдження, індивідуальність характеристик.

Засоби тимчасової візуалізації — це, як правило, спреї, які застосовуються для паперових об’єктів при їх перегляді.

Запахові хімічні речовини, що застосовуються під час виявлення злочинів - це такі речовини, що мають стійкий специфічний запах, який добре виявляється сеціально-тренованими оперативно-службовими собаками.

Індикатори - це речовини безбарвні в звичайних умовах, але при взаємодії із певними хімічними речовинами (реагентами) набувають певного забарвлення.

Класифікація люмінесцентних хімічних речовин, що використовують під час виявлення кримінальних правопорушень: світлосумішні, люмогени, фармацевтичні (медичні).

Класифікація спеціальних хімічних речовин, які використовують під час попередження та виявлення кримінальних правопорушень: барвники (фарбуючи), люмінесцентні, індикатори, запахові.

Люмінесцентна лампа - це газорозрядна лампа, в якій світіння створюється шляхом збудження шару люмінофора за допомогою ультрафіолетового випромінювання, що виникає під час електричного розряду.

Люмінесцентні речовини - це речовини, які при нанесенні на предмети чи об'єкти невидимі для людського ока, але при опроміненні їх ультрафіолетовим промінням стають видимими.

Люмінесценція - холодне світіння речовини, яке виникає при освітленні її ультрафіолетовими променями.Люмогени — це порошок органічної сполуки, що добре розчиняється неполярних органічних розчинах (толуол, бензол, спирт тощо).

Напрями застосування СХР у діяльності НПУ - це: 1) створення штучних умов підсилення слідоутворення з метою виявлення і викриття осіб, що вчинили крадіжки із заблокованих цими речовинами об’єктів; 2) виявлення і документування злочинних дій окремих осіб; 3) профілактична діяльність; 4) виявлення найбільш активних осіб при масовому безладді; 5) проведення окремих видів криміналістичних досліджень тощо.

Правова основа застосування спеціальних хімічних речовин у боротьбі зі злочинністю - це Кримінальний процесуальний кодекс України (п.

2      ч. І ст. 208, ст. ст. 252, 256, 267, 269, 273, 274 та ін.), закони України “Про оперативно-розшукову діяльність” (п. 7, 11 ч. 1 ст. 8; ч. 2 ст. 8), “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю** (ст. 15). Порядок та організаційно-тактичні прийоми застосування СХР в оперативно- розшукових заходах визначаються відомчою нормативною базою МВС України

3      організації та проведення оперативно-розшукової діяльності органами внутрішніх справ України.

Світлосумішні речовини, що застосовуються під час виявлення злочинів

-      це неорганічні сполуки, що не розчиняються в розчинах і застосовуються у виді порошків (або на мазевій основі) для маркування різних об’єктів, які мають шорстку (або пологу) поверхню близьку їх за кольором.

Спеціальні хімічні речовини (СХР) - це сукупність хімічних речовин, які за своїми характеристиками і специфічними властивостями спеціально підібрані для потреб діяльності органів внутрішніх справ і застосовуються у боротьбі зі злочинністю на основі спеціально розроблених методик і тактичних прийомів за умови суворого дотримання законності. Застосування СХР того чи іншого виду (комбінації їх) визначається видом здійснюваного заходу та залежить від конкретних умов і завдань.

Спеціальні хімічні речовини - призначенні для виявлення і закріплення слідів злочину, надання певним об'єктам (предметам) специфічних ознак, що дозволяють виділити їх серед групи однорідних об'єктів (предметів), з метою виявлення шляхів їх пересування, полегшення розшуку й затримання осіб, які вчинили протиправні дії.

Ультрафіолетове випромінювання - це оптичне випромінювання з довжиною хвиль меншою, ніж у видимого випромінювання. Ультрафіолетове випромінювання умовно поділяють на три групи: 1) довгі хвилі (315...400 нм); 2) середні хвилі (280      315 нм); 3) короткі хвилі (100...280 нм).

Хімічні пастка - це різноманітні предмети чи спеціально виготовлені пристрої, що оброблені (споряджені) спеціальною хімічною речовиною, які при контакті з ними переносять ці речовини (СХР) на поверхню тіла, одяг, взуття особи, яка призвела їх дію.

Хімічна пастка - це спеціальний пристрій чи об'єкт, споряджений спеціальними хімічними речовинами, що використовується для штучного видоутворення. Потрапляючи під дію СХР порушник правопорядку або злочинець отримує яскраве специфічне забарвленння відкритих ділянок тіла,одягу, предметів користування тощо. Сліди СХР погано змиваються та стають видимими в ультрафіолетових променях. Розрізняють хімічні пастки активного(СХР викидають примусово ) та пасивного (слідоутворення відбувається під час контакту з СХР) типу.



Обновлен 02 ноя 2016. Создан 04 апр 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником