БЛОГ ЯРИНИ ВОЛОДИМИРІВНИ ТАРАСЮК: перший web-сайт в Україні з вивчення ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Оперативно-розшукова інформація, поняття та види.

Ярина Тарасюк кандидат юридичних наук, доцент. Курс лекцій ОРД.



  

         Інформація (від лат. informatio - роз’яснення, викладення) - первісно відомості, що передаються усним, письмовим або іншим способом. Під інформацією законодавець України розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

У сучасній науці поняття “інформація” є одним із фундаментальних поряд із матерією та енергією. Зміст його є неоднозначним, а залежить від галузі застосування. Український учений Є.

В ОРД розрізняють оперативно-розшукові знання як їх організаційно-правову основу, оперативно-розшукові відомості, які дозволяють оперативним працівникам орієнтуватися у складних ситуаціях, оперативно-розшукові дані, тобто вихідні дані, необхідні для планування та здійснення конкретних дій, і, власне, оперативно-розшукову інформацію, добування, обробка та аналіз якої є вагомим компонентом ОРД, а реалізація - може призводити безпосередньо до припинення злочинної діяльності.

Зміст оперативно-розшукової інформації відрізняється широким різноманіттям відомостей, що належать також до характеристики оперативно-тактичної обстановки, основних сил оперативно-розшукової діяльності, до оцінки результатів їх використання. Оперативно-розшукова інформація відображає не тільки ті явища, події, обставини, зміни в середовищі, які виникають у результаті вчинення злочинів, а й широке коло явищ, обставин, подій, що впливають на злочинну поведінку окремих осіб.

Узагалі, в системі управління ресурсами оперативно-розшукової інформації виділяють три завдання, таких як;

-        аналіз оперативно-розшукової інформації;

-        синтез оперативно-розшукової інформації;

-        редукція оперативно-розшукової інформації.

Оскільки вирішення завдання аналізу оперативно-розшукової інформації тісно пов’язане із завданнями її синтезу та редукції, наведемо особливості постановки та рішення всіх цих завдань.

Постановка завдання полягає в наданні оперативно-розшуковій інформації, отриманій з різних джерел, вигляду, зручного для прийняття рішення.

Рішення задачі аналізу здійснюється за такою схемою:

ОРІ (“вірна”) + викривлення вимірювального пристрою = ОРІ (“викривлена”) —► рішення.

Синтез оперативно-розшукової інформації на практиці застосовується у процесі підготовки і проведення оперативних комбінацій та ряду інших оперативно-розшукових заходів і полягає у знаходженні такого способу формування необхідної оперативно-розшукової інформації (перехідної функції регулятора), який буде забезпечувати досягнення оперативно- розшукових цілей на основі інформації, виробленої у процесі прийняття оперативного рішеіння.

Рішення задачі синтезу здійснюється за такою схемою:

ОРІ (рішення) —ОРІ (регулювання) = регулятор

Редукція оперативно-розшукової інформації застосовується у практичній діяльності правоохоронних органів у рамках аналітичної розвідки з використанням таких сучасних інформаційних технологій, як математичне моделювання, комп’ютерні засоби статистичної та математичної обробки оперативно-розшукової інформації. Термін “редукція” означає зменшення будь-чого, і в даному випадку під ним розуміють зменшення викривлень (систематичних та випадкових) оперативно-розшукової інформації, що на практиці призводять до отримання по суті нових даних про об’єкти оперативно- розшукової діяльності. Рішення задачі редукції здійснюється за такою схемою:

ОРІ (“викривлена”) + вимірювальний пристрій = ОРІ (“вірна”).

Розглянемо підходи вчених до класифікації інформації у галузі оперативно-розшукової діяльності.

Одну з перших класифікацій оперативної інформації надав учений С.Смирнов, поділивши її на дві групи: відомості, що використовуються лише для вирішення конкретних завдань, та відомості, які мають потенційне значення і можуть бути використані в майбутньому.

Класифікацію відомостей, отриманих за допомогою спеціальних методів, запропонував О.Карповський, а саме: інформація, що працює на головну версію оперативної розробки; інформація, що має пошукове значення; інформація, що має тактичне значення. На думку І. Шинкаренка, таку інформацію можна розділити на доказову, орієнтуючу і тактичну. Аналогічної думки додержується В. В. Дюков.

За ступенем важливості у справі боротьби зі злочинністю вищезазначені вчені поділяють інформацію на такі види:

1.      Орієнтаційна - масив відомостей, який сприяє оперативним працівникам у визначенні напрямів пошуку первинної інформації (інформація про способи діяльності організованих злочинних груп, про нові види злочинної діяльності, з’явлення у районах обслуговування осіб, які становлять оперативний інтерес).

2.      Тактична - відомості, що забезпечують проведення конкретних оперативно-розшукових заходів і слідчих дій.

3.      Стратегічна - узагальнені відомості з основних напрямів роботи оперативного підрозділу за тривалий період, що містять аналітичні висновки і конкретні відомості (зв’язки, адреси, алгоритми діяльності осіб, які розробляються, вивідна інформація зіставлення цих даних з іншою оперативною інформацією).

4.      Доказова - матеріали, що містять вірогідні фактичні дані, які після легалізації можуть бути використані як джерела доказів у кримінальному судочинстві.

На думку Г. М. Бірюкова, як вихідними принципами класифікації централізованої оперативно-розшукової інформації доцільно керуватися принципами:

-        інформація має універсальний оперативно-тактичний характер або призначена для вирішення окремих завдань ОРД;

-        інформація має разове локальне оперативно-тактичне зна­чення або може призначатися для поточного використання, у вирішенні оперативно-розшукових завдань;

-        інформація становить інтерес тільки для даного оперативного працівника або може бути корисною для інших працівників підрозділу правоохоронного органу;

-        інформація становить інтерес як для даного органу, так і для інших правоохоронних органів.

Г.М. Бірюков пропонував прийняти таку класифікацію як інструмент для відбору й оцінки інформації, що надходить, з метою визначення діапазону її реалізації в організаційно-тактичних цілях. Однак при вирішенні даної задачі рекомендує обережно підходити до віднесення зазначеної інформації до того чи іншого класифікаційного рівня: те, що на момент класифікації вважається за повідомлення, що має місцеве і разове значення, може виявитися корисним через якийсь час і для іншого рівня використання

Інакше кажучи, те, що сьогодні оцінюється ж значиме для конкретного випадку (у межах можливостей індивідуальної свідомості конкретного виконавця), через якийсь час, як об’єктивно існуюче явище, виявиться значимим для інших випадків.

Інформацію прийнято вважати цінною лише тоді, коли її можна використовувати, причому корисність інформації залежить від її повноти, точності, своєчасності. Ці властивості інформації, тобто якісні її ознаки, особливості тісно пов’язані між собою. І. Ю. Нежданов наводить такий їх перелік; об’єктивність - суб’єктивність, достовірність - недостовірність, повнота - неповнота, актуальність - неактуальність, цінність - некорисність, зрозумілість - незрозумілість.

Інформація об’єктивна, якщо вона не залежить від думки, судження особи. Об’єктивну інформацію можна отримати за допомогою точних вимірювальних пристроїв. Але, відображаючись у розумі конкретної людини, інформація перестає бути об’єктивною та стає суб’єктивною, оскільки перетворюється залежно від думки, судження, досвіду, знань конкретного суб’єкта.

Інформація достовірна, якщо вона відображає істиний стан справ. Об’єктивна інформація завжди достовірна, але достовірна інформація може бути як об’єктивною, так і суб’єктивною.

Достовірна інформація сприяє прийняттю правильного рішення.

 

Недостовірною інформація

може бути з таких причин:

•        навмисне викривлення (дезінформація);

•        викривлення у результаті впливу перешкод (“пошкоджений телефон”);

•        ненавмисне викривлення (чутки).

          Інформацію можна назвати повною, якщо її достатньо для розуміння та прийняття рішення. Неповна інформація може призвести до помилкових висновків або рішень.

Актуальність (своєчасність) інформації - це важливість, суттєвість на сьогоднішній день. Тільки своєчасно отримана інформація може принести необхідну користь, наприклад, попередження про злочин. Неактуальною інформація може бути з двох причин: вона або застаріла, або незначна, непотрібна. Корисність або непотрібність інформації залежить від ступеня корисності відносно до потреб конкретної людини. Корисність інформації оцінюється по тих завданнях, які можна вирішити за її допомогою.

Дійсно цінна інформація - достатньо корисна, повна, об’єктивна, достовірна. При цьому візьмемо до уваги, що невеликий відсоток непотрібної інформації навіть допомагає, дозволяючи “відпочити” на неінформативних частинах тексту. Та дійсно повна і достовірна інформація не може бути новою.

Виходячи з того, що, з одного боку, виміром інформації є її здатність допомагати у прийнятті рішень (досягнення поставленої мети), а з іншого - усе у світі взаємопов’язане, можна ствержувати, що будь-яка інформація тією чи іншою мірою корисна. Інформація зрозуміла, якщо вона викладена мовою, доступною для її отримувача.

         0.В. Кузнецов поділяляв інформацію відносно порядку її отримання на первинну (або попередню) - це інформація, що отримана відповідно до об’єкта управління (вона, можливо, буде не зовсім достовірною, але дозволяє прийняти управлінське рішен­ня, хоча, ймовірно, воно виявиться не дуже ефективним); вторинну (або додаткову) - інформація, що доповнює первинну, має значний обсяг відносно первинної інформації й дозволяє скорегувати прийняте управлінське рішення у бік більшої ефективності. поділяє інформацію на:

-тотальну (дає загальне оглядове уявлення про проблему, що цікавить, та учасників - індивідів і організацій);

-        поточну чи оперативну (тримає в курсі подій, що змінюються);

-        конкретну (заповнює виявлені прогалини в даних чи відповідає на визначені питання;

-        непряму (підтверджує чи спростовує деякі припущення);

-        оціночну (розтлумачує події і дає прогноз щодо їхнього розвитку в майбутньому; це - оптимально оброблені дані) Беручи за основу принцип співвідношення цілей оператив- но-розшукової діяльності,

С.Овчинський указує на три типи інформації;

1.      Інформація, що має універсальне значення: для прогнозування індивідуальної поведінки, профілактики і розкриття злочинів. Цей вид інформації зтворюється навколо факторів, що впливають на оперативну обстановку, і характеристик особистості тих, хто при певному збігу обставин може вчиняти злочини (особи, які представляють оперативний інтерес). Він виникає у зв’язку із соціальними явищами, що мають криміногенний характер, але поряд з ними відображає об’єктивні явища, що залишаються до певного часу нейтральними для оперативно-розшукової діяльності (наприклад, опис зовнішності, захоплень, інтересів, кола спілкування досліджуваних осіб).

2.      Інформація, що забезпечує кримінально-процесуальну діяльність (доказування) - це фактичні дані, що вказують на подію злочину, дії злочинців, обставини, що обтяжують чи пом’якшують їх провину, й інші категорії, які охоплюються предметом доказування. До цієї категорії також відноситься інформація, що забезпечує розшук осіб, які ухиляються від слідства, суду, і тих, хто здійснив втечу з-під варти.

3.      Інформація, мета одержання якої визначається потребами оперативно-розшукової тактики, забезпечує поінформованість про загальну оперативну ситуацію (оперативно-тактичну обстановку), яку необхідно брати до уваги при виборі форм і прийомів оперативно-тактичних дій. Мається на увазі характеристика осіб, які перевіряються, облік тактичних можливостей агентів, особливостей розвідувальних заходів, що здійснюються зацікавленими особами, і цілий ряд інших факторів.

Аналітичну розвідку необхідно розглядати як складову частину розвідки у цілому (як елемент розвідувального циклу). У ланцюзі “постановка завдання - збір інформації - обробка інформації - видача результатів” аналітична розвідка займає важливе місце, однак без кільця з “добування”, без чітко визначеної мети, без правильної презентації результатів аналітична розвідка не вирішить завдань, які ставлять замовники інформації.

Отже, доцільним вживання поряд з поняттям “збір” поняття “добування” щодо інформації, яку отримує аналітична розвідка. Збір інформації є одним з необхідних елементів аналізу оперативних даних, а також - розвідувального циклу, а інформацію, якою оперують працівники підрозділів аналітичної розвідки оперативних служб у своїй діяльності, можна назвати оперативно-розшуковою. В свою чергу, оперативно- розшукова інформація є предметом збору, добування, обробки, аналізу, зберігання та використання підрозділами аналітичної розвідки.

Аналізуючи вищевикладене, можна запропонувати таку класифікацію оперативно-розшукової інформаціїІ.

Залежно від способу збору та добування інформації отримана:

1)      за допомогою комп’ютерної розвідки;

2)      оперативним працівником;

3)      аналітиком у відкритих засобах інформації, Інтернеті тощо.

Залежно від стадії обробки:

1) первинна; 2) додаткова; 3) перевірена (уточнена); 4) про­аналізована.

Залежно від способу обробки інформації отримана:

1)      за допомогою автоматизованих інформаційно-аналітичних систем та апаратних комплексів інтелектуального аналізу даних;

2)      за допомогою застосування методів аналізу оперативно- розшукової інформації.

Залежно від часу використання:

1)      тактична;

2)      стратегічна.

  Залежно від змісту аналітичних вихіднга документів:

1)      довідкова (довідка-меморандум);

2)      описова (тактичний звіт, аналітичний огляд, розвідувально-аналітичний огляд, оперативне зведення, хронології, резюме справи);

3)      перспективна (стратегічний звіт, стратегічні плани);

4)      прогнозна (прогноз розвитку подій або ситуації).

   За місцем зберігання:

1)      відкрита (орієнтована на доступ усіх працівників);

2)      конфіденційна (із санкціонованим доступом);

3)      секретна (яка відноситься до державної таємниці).



Обновлен 02 ноя 2016. Создан 08 апр 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником