БЛОГ ЯРИНИ ВОЛОДИМИРІВНИ ТАРАСЮК: перший web-сайт в Україні з вивчення ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Документування злочинних дій

Ярина Тарасюк кандидат юридичних наук, доцент



Документування злочинних дій

            Документування є засобом пізнання істини, складає інформаційну основу ОРД, забезпечує досягненні її завдань. Теорія оперативно–розшукового документування злочинних дій є складовою частиною науки ОРД, призначенням якої є вивчення та розкриття закономірностей пізнання. Але документування має правовий характер та регулюється юридичними нормами законів та відомчими нормативно–правовими актами. Отже теорія документування займається вивченням норм прав, що регулюють порядок документування, застосування цих норм на практиці, а також виникаючими протиріччями між учасниками документування. Теорія документування вивчає наступні основні питання як встановлення істини у якості мети документування, завдання та предмет документування, джерела та способи документування, зміст процесу документування, правове регулювання документування, особливості документування при застосуванні форм ОРД.

           На практичній роботі документування допоможе у виявленні оперативно–розшуковим шляхом фактичних даних, які свідчать про причетність розробляємих осіб до приготовлення або вчинення злочину, і забезпечення можливості використання цих даних для запобігання або припинення злочину і прийняття до винних осіб заходів передбачених законом.

            Документування – це процес збирання та систематизації відомостей, перевірки та оцінки результатів ОРД, а також прийняття на цій основі відповідного рішення. Документування має місце для рішення будь–яких завдань ОРД: при здійсненні пошукової роботи та перевірці первинних повідомлень про злочини, виконанні доручень слідчих, запитів інших правоохоронних органів щодо проведення оперативно–розшукових заходів, при проведенні ОРЗ у зв’язку з порушенням кримінального провадження, з метою встановлення осіб причетних до злочинної діяльності за гарячими слідами, виявленні очевидців скоєних злочинів, викраденого майна та встановлення інших обставин злочинів, розшук злочинців, безвісті зниклих, а також припинення злочинів в момент замаху. Документування – це процес збирання та систематизації відомостей, перевірки та оцінки результатів ОРД, а також прийняття на цій основі відповідного рішення. Документування має місце для рішення будь–яких завдань ОРД: при здійсненні пошукової роботи та перевірці первинних повідомлень про злочини, виконанні доручень слідчих, запитів інших правоохоронних органів щодо проведення оперативно–розшукових заходів, при проведенні ОРЗ у зв’язку з порушенням кримінального провадження, з метою встановлення осіб причетних до злочинної діяльності за гарячими слідами, виявленні очевидців скоєних злочинів, викраденого майна та встановлення інших обставин злочинів, розшук злочинців, безвісті зниклих, а також припинення злочинів в момент замаху.

 Під документуванням в теорії ОРД розуміємо:

– процес пізнання, збирання та виявлення, вивчення та перевірці, оцінці та фіксації в документах фактичних відомостей про обставини здійсненого злочину;

– діяльність, що забезпечує можливість використання отриманих оперативно–розшуковим шляхом відомостей в інтересах кримінального судочинства.

Існує дві групи об’єктів:

- об’єкти, що пов’язані з подією злочину та обставини, що слід встановити за кримінальним провадженням;

- події та дії, що створюють загрозу державній, військовій, економічній, екологічній безпеці України, а також особи та обставини, що необхідно встановити згідно законодавства.

Документування є процесом отримання фактичних відомостей, зафіксованих в документах. Результати ОРД, тобто фактичні відомості можуть слугувати приводом та підставою для порушення кримінального провадження, як докази у кримінальному судочинстві. Отже документування як засіб отримання документованої інформації з метою забезпечення можливості ідентифікованої, зафіксованої в документах інформації, складає основу доказів у кримінальному судочинстві.

                   З метою успішного виконання завдань ОРД необхідно за кожним фактом злочину та іншим подіям встановити у точній відповідності з дійсністю обставини скоєної події. Тільки за цією умовою можна встановити об’єктивно наявність чи відсутність ознак особливо небезпечного діяння, обвинувачення чи невиновності конкретної особи при його вчиненні.

Істина повинна бути об’єктивною. При документуванні необхідно дати відповідь на запитання: чи відбулася подія злочину, встановити обставини скоєного злочину (місце, час, спосіб тощо), виявити осіб, що скоїли злочин, встановити їх вину. Зміст істини визначається колом всіх обставин, встановлення яких забезпечує виконання завдань ОРД в інтересах кримінального судочинства.

Виявлення злочинів та осіб, що їх скоїли є основним завданням оперативно–розшукового документування. При цьому приймати всі заходи з їх припинення та запобігання.

 

Предметом документування є всі обставини,

що необхідно встановити при вирішенні завдань ОРД:

  • подія злочину (час, місце, спосіб тощо);
  • винність особи, мотив;
  • характер та розмір шкоди;
  • обставини вини чи невини; помягшення чи посилення відповідальності;
  • обставини, що сприяють скоєнню інших злочинів.

              Всі фактичні відомості, що отримані у процесі документування необхідно фіксувати та зберігатися згідно нормативно–правових актів. Юридична сила наступає після підписання документів посадовими особами, в порядку встановленому органом, що здійснює ОРД.

При здійсненні оперативної розробки працівник оперативного апарату документує злочинні дії розробляємих осіб. Забезпечує при цьому виявлення та закріплення фактичних даних про події злочину причетних до нього осіб, а також інших даних, які мають значення для запобігання і припинення злочину та застосування до розробляємих осіб передбачених законом заходів відповідальності.

            Під документуванням злочинних дій розробляємих осіб розуміємо – виявлення оперативно–розшуковим шляхом фактичних даних, які свідчать про причетність їх до приготування або вчинення злочину, і забезпечення можливості використання цих даних для виявлення, запобігання або припинення злочинів і прийняття до винних заходів, які передбачені законом.

Документування, як видно із визначення, складається із таких етапів:

  • 1.  Виявлення фактичних даних;
  • 2.  Забезпечення можливості використання їх при розслідувані. Перший елемент – виявлення фактичних даних складається із одержаних первісних відомостей і перевірки цих відомостей.
  •                 В результаті застосування засобів і методів ОРД частіше одержують такі відомості, які потребують ретельної перевірки з тим, щоб переконатися, що ці дані будуть сприяти встановленню істини.

Перевірка повинна дати відповідь на питання:

  • а)      яке значення цих даних для подальших доказів, тобто їх відносність до майбутнього предмету доказів;
  • б)      чи відповідають ці дані дійсності, тобто їх достовірність;
  • в)      яка можливість використання одержаних фактичних даних з метою одержання судових доказів при розслідуванні кримінального провадження.

             У процесі розробки повинні встановлюватися фактичні дані про обставини, які будуть складати предмет доказів при розслідуванні.

              Отже,  в процесі документування встановлюються і закріплюються фактичні дані:

  • – які відносяться до події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини);
  • – причетність розробляємого до підготовки або вчинення злочину і мотивах злочину;
  • – обставини, які ускладнюють або пом'якшують відповідальність розробляємого, а також про обставини, які характеризують його особистість;
  • – про характер і розмір шкоди, вчиненої злочином;
  • – про місцезнаходження знарядь злочинів, украдених або нажитих злочинним шляхом цінностей;
  • – про обставини, які сприянь вчиненню злочину.

        Таким чином, у самому початку оперативної розробки буває важко визначити, які саме фактичні дані потрібно виявити для того, щоб задокументувати злочинні дії розробляємих осіб.

Перевірка достовірності одержаних даних, які мають значення для розслідування, потрібна тому, що відомості, одержані від негласних джерел, головним чином, від негласних співробітників, а також від представників громадськості і окремих громадян, можуть бути недостовірні в силу самих різних обставин. Тому оперативні працівники перевіряють кожне одержане повідомлення, як про причетність розробляємого до вчинення злочину, так і про наявність фактичних даних, що свідчать про таку причетність.

        Важливе значення при перевірці мають також визначені можливості використання одержаних негласним шляхом фактичних даних для одержання судових доказів. Практика свідчить, що не завжди мається можливість одержання негласним шляхом фактичних даних використовувати при розслідуванні для одержання судових доказів.

Необхідно враховувати, що відомості, які одержані із оперативно–розшукових джерел такі, що їх не можна розголошувати. В той же час для успішного розслідування необхідні такі відомості, яким можна було б придати гласності.

Тому при документуванні потрібно старатися одержати такі відомості, які можна було б перевірити при проведенні слідчих дій.

Другий елемент документування злочинних дій розробляємих осіб є забезпечення можливості використання негласним шляхом фактичних даних при розслідуванні злочину. Слід здійснювати всі заходи (НСРД), які застосовують слідчі та оперативні працівники з метою забезпечити можливість використання негласно одержаних даних.

Вимоги:

1)  дотримання законності при документуванні;

2)  своєчасність документування;

3)  повнота документування;

4)  дотримання конспірації.

 

Дотримання законності складається в дотриманні об'єктивності і не допускати: 

  • фальсифікації даних, які свідчать про причетність розробляємих осіб до підготовки або вчинення злочину;
  • провокація розробляємих осіб на вчинення протиправних дій;
  • накопичення матеріалів на розробляємих осіб, що дозволяє їм довгий час безкарно продовжувати вчинення злочинів і тим самим наносити шкоду суспільству;
  • порушення прав і інтересів розробляємих осіб (вчасності, не можна негласно вилучати їхні речі та цінності);
  • проводити замість оперативно–розшукових заходів – слідчі дії до порушення справи кримінального провадження.

Своєчасність документування злочинних дій розробляємих осіб в тім, щоб дії оперативного працівника у виявленні і зберіганні даних, які мають значення для розслідування, випереджання дії злочинців, направлення на їх приховування або знищення.

 

Повнота документування складається в тому, щоб як можна повніше задокументувати злочинці дії кожного із розробляємих осіб.


Конспірація документування – злочинних дій розробляємих осіб складається в тому, щоб усі заходи по документуванню здійснювалися таємно від розробляємих осіб і сторонніх громадян.

Виявлення осіб, які можуть бути свідками і забезпечення можливого використання їх даних. Виявлення предметів і документів, які можуть бути доказами

Одним із найбільш важливих напрямків документування є виявлення фактичних даних, відомих особам, які можуть бути свідками при розслідуванні.

         Практика свідчить, що з більшості кримінальнихпроваджень виникає необхідність виявлення і допитів.  Особи, які можуть бути свідками, частково допомагають вияснити самі різні обставини вчинення злочину. Для того, щоб вірно намічати заходи по виявленню в ході розробки осіб, які могли б бути свідками необхідно детально аналізуватимете вчинення злочину, сприяючі йому умови та інші обставини, які відносяться до події злочину. Потім, встановлюють, хто, де і в силу яких обставин міг взнати про підготовку або вчинення злочину. Крім цього, для успішного здійснення заходів по документуванню потрібно по кожному виду злочину знати коло осіб, яких найбільш частіше слід опитувати у якості свідків і які в силу тих чи інших обставин можуть дати важливі для справи свідчення. Практика свідчить, що кримінальне провадженння про злочини, які пов'язані з насильством над особою (бандитизм, розбій, нанесення тілесних пошкоджень, зґвалтування та інші), про шахрайство, частіше усього внаслідок допиту підлягають особи, які:

1.  потерпіли від цих злочинів;

2.  очевидці;

3.  особи, які знаходились поблизу місця вчинення злочину.

 

Тому при вивченні місця вчинення злочину потрібно визначити:

  1. хто міг бачити події, які інтересують оперативного працівника;
  2. хто міг слухати (чути) розмову про злочин;
  3. хто може назвати прикмети зниклих злочинців, а й інколи і потерпілого.

Після виявлення осіб, які можуть бути свідками необхідно здійснити заходи з перевірки цих осіб, щоб встановити:

  1. що конкретно їм відомо про злочинні дії розробляємих осіб;
  2. у яких взаємовідносинах вони находяться з розробляємими і наскільки об'єктивні будуть їх показання;
  3. чи у стані вони вірно відтворити все, що їм відомо (чи не страждають психічними або іншими захворюваннями, які понижують їх цінність як майбутнього свідка.

       Рішення цих питань може досягатися також застосуванням усіх сил, засобів і методів оперативно–розшукової діяльності.

Предмети і документи, які виявлені в процесі документування відіграють важливу роль при розслідуванні злочину і визначенні ступеню винності розробляємих осіб. Частіше всього при порушенні кримінального провадження вони є речовими доказами. Але такі документи можуть бути і письмовими доказами. Оскільки речові докази і докази – документи відіграють важливу роль в розслідуванні злочину, потрібно приймати заходи до їх виявлення і забезпечити можливість їх використання при розслідуванні.

 

     У цьому випадку оперативний працівник також використовує версії, визначає, де, в якому вигляді розробляємі могли залишити сліди своєї злочинної діяльності. Потім він намічає заходи по виявленню предметів і документів, які є такими слідами або на яких залишились такі сліди.

Але, в цьому випадку також необхідно знати зразковий перелік предметів і документів, які найбільш частіше використовуються в якості доказів по справам про різні злочини.

У справах оперативної розробки підозрюваних у вчиненні злочинів, слід виявляти перш за все:

1)    холодну і вогнепальну зброю;

2)    різні інструменти і пристосування, за допомогою яких злочинці відмикають засуви, роблять проломи у стінках, стелях і підлогах .(відмички, набори ключів, дрелі тощо).

3)    необхідно також виявляти викрадене при вчиненні цих злочинів майно і цінності.

4)    якщо на місці пригоди при вчиненні вказаних злочинів знайдені сліди ніг або транспорту при розробці підозрюваних слідує виявляти взуття, транспортні засоби, якими могли бути залишені ці сліди.

5)    При знайденні на місці пригоди слідів пальців рук слідує звертатися до обліків дактилокарт підозрюваних, а при відсутності приймати заходи до його негласного або зашифрованого дактилоскопіювання.

 

До документів, які необхідно виявляти в ході оперативної розробки відносяться:

1)    документи з ознаками часткової або повної підробки або виправленнями,

2)    документи, які явно відображають нереальні і не утворені господарчі та інші операції;

3)    документи, зміст яких не тотожній змісту інших примірників того ж документу або його дублікату тощо

4)    документи, які мають відомості про підготовку, або вчинення злочину,

5)    листи, записки, щоденники тощо;

6)    документи, які не прямо підтверджують ті або інші доказові факти. Виявлення предметів і документів, які можуть бути доказами, в ході розробки здійснюються з використанням усіх сил, засобів і методів оперативно–розшукової діяльності.

 

Для забезпечення зберігання предметів і документів, які можуть бути речовими доказами, можуть бути застосовані наступні прийоми:

1) негласне вилучення. Оперативник через агентів приймає заходи до негласного вилучення документів. Частіше це робиться для подальшого копювання цих документів і повернення їх на місце. А уже перед початком реалізації даної розробки ці документи вилучаються в процесуальному порядку;

2)  зашифроване вилучення – полягає в тому, що предмети майбутні докази або документи вилучаються оперативним працівником разом із звичайними під якимось переконливим приводом. Цей прийом дозволяє вилучити документи на короткий період і є тимчасовим заходом, який забезпечує їх збереження;

3)  негласне або зашифроване переміщення документів із звичайних місць на зберігання в інші. Це належить робити через агентів, які мають вільний доступ до предметів і документів;

4) укриття предметів і документів у визначеному місці. Для проведення цих дій по лінії карного розшуку цей прийом може забезпечити збереження знарядь вчинення злочину, викрадених речей і цінностей, предметів для вчинення шахрайства, наркотиків тощо.

Такі можливості виявлення предметів і документів, які самим ходом події злочину, вчиненого розробляємими, стають доказами по майбутній кримінальній справі.

         При розробці деяких категорій злочинів належить проводити заходи по документуванню шляхом закріплення (фіксації, їх дій тому) що іншим шляхом буває важко або неможливо зібрати фактичні дані, які необхідні для їх припинення.

         Практика свідчить, що частіше злочинці вчиняють дії, які пов'язані з злочинами, в той період, коли вони знаходяться в розробці.     Тому оперативний працівник, спостерігаючи за ними за допомогою підрозділів органів Національної поліції оперативної служби, осіб, що конфіденційно співробітничають з  або самостійно безпосередньо може фіксувати їх дії, відображуючи їх у відповідних документах, які є носіями інформації.

Все це може бути використано для викриття злочинних дій осіб, які скоїли кримінальне правопорушення, і прийняття до них заходів, передбачених законом.

Д

ля фіксації дій розробляємих дуже часто використовують допомогу громадськості.

Події злочинів звичайно фіксують шляхом:

  • спостереження за діями розробляємих;
  • зашифрованих перевірок і оглядів.

Можуть застосовуватись і спеціальні технічні засоби (фотографування, кінозйомка і відеозапис), а також нанесення хімічними речовинами поміток на предмети і документи.

Якщо розробляємі в період розробки продовжують окремі дії по підготовці злочину, його вчиненню або реалізують добуті злочинним шляхом цінності, оперативний працівник, знаючи завчасно про вказані дії, доручає представникам громадськості спостерігати за ними і уважно запам'ятовувати їх або ж (що є більш надійним) зафіксовувати їх у відповідному документі (довідці, рапорті, агентурному повідомленні тощо).

У ході здійснення такого спостереження за розробляємими нерідко виникає необхідність зафіксувати факти їх злочинних дій за допомогою технічних засобів, до яких відносяться засоби негласного фотографування, кінозйомки і відеозапису.

Для негласного фотографування, кінозйомки, відеозапису застосовується як звичайна апаратура, яка знаходиться у вільному продажу, так і таємна – спеціальна апаратура, яка знаходиться на озброєнні підрозділів органів Національної поліції оперативно–технічних заходів і яка відноситься до так званої оперативної техніки.

У зв'язку з цим, негласне фотографування, кінозйомка, і відеозапис в процесі оперативної розробки можуть бути здійснені як безпосередньо оперативним працівником (в окремих випадках – агентами). Правова основа: дивись ст. 8 Закону України «Про ОРД», розділ 21 КПК України (13. 04. 2012 р.).

 

Інформаційне забезпечення оперативно–розшукового документування та засоби, що використовуються під час проведення негласних розшукових дій.

Фактори, що впливають на прийняття рішення щодо документування:

– надійність та достовірність джерела інформації;

– є інформація яка об’єктивно визначає орієнтири для подальшого розвитку та реалізації;

– у агента чи інформатора є реальна можливість отримати підроблені відомості про особу, поведінку, зв’язки розробляємої особи;

– у агента є можливість безпосередньо отримати інформацію, що буде використана в інтересах кримінального судочинства.

Існує шість груп об’єктивних ознак для прийняття рішення про проведення оперативної розробки у процесі оперативного документування:

  • ознаки конкретного складу злочину;
  • ознаки, що характеризують злочинну діяльність конкретної особи;
  • ознаки анти суспільної поведінки майбутньої розробляємої особи;
  • ознаки, що характеризують особу як в майбутньому об’єкт оперативної розробки;
  • ознаки, що характеризують минулу злочинну діяльність;
  • характеристика зв’язків та оточення.

                         Отже відомості, що необхідно задокументувати сформулюємо у схему:

 

Антисуспільний спосіб життя

 

Злочинне минуле

Особа

Злочинні зв’язки

Матеріальне становище

Ознаки злочинної поведінки

Злочинні доходи

 

Збут викраденого

 

Напрямки документування з установлення причетності до злочинів розробляємих осіб:

  • за слідами та предметами, що оставлені на місці події;
  • за прикметами зовнішності;
  • прізвиськами;
  • слідами, які могли потрапити на тіло та одяг розробляємих осіб;
  • способу скоєння протиправної дії (аналогічні дії);
  • предметам злочинного посягання;
  • обліками повідомлень від а....; ст. 13 ЗУ "Про ОРД".

              Для вірного визначення засобів слід звернутися до етимології терміна «засіб» С.І. Ожегов визначає його як: знаряддя (предмет, приладдя) для здійснення певної діяльності; прийом, спосіб дії для досягнення чого–небудь.

       Таким чином, будь–який засіб певного виду людської діяльності (у тому числі і при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій) можна розглядати як певні знаряддя, прийоми, способи дій (у тому числі дій із застосуванням цього знаряддя), а також як сукупність певних знарядь та прийомів їх застосування.



Обновлен 02 ноя 2016. Создан 04 июн 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником